Очепуреність — стан крайнього здивування, замішання або розгубленості, що виникає через несподіваність події або через незвичність ситуації; враженість, яка позбавляє людину здатності швидко реагувати.
Категорія: О
-
очепурити
1. (розм.) Прикрасити, оздобити щось яскравими, часто надто вишуканими або кричущими деталями, надати вигляду показної пишноти; розчепурити.
2. (перен., розм.) Одягнути когось у вишуканий, урочистий, часто невідповідний ситуації одяг; прикрасити одяг; розчепурити.
-
очепуритися
Очепуритися — діалетне дієслово, що означає “збентежитися, здивуватися, втратитися від несподіваного враження або незвичної ситуації”.
Очепуритися — у деяких говірках вживається також у значенні “оглупіти, втратити здатність тверезо мислити, стати навіженим”.
-
очервивіти
1. Стати червивим, пошкодженим червами, личинками комах (про плоди, деревину тощо).
2. Переносно: стати неякісним, поганим, сповненим вад або внутрішніх проблем; зазнати морального чи фізичного розкладу.
-
очервивітися
Очервивітися — діалектне дієслово, що означає стати червивим, поїденим червами, личинками або іншими шкідниками; покритися червинами.
-
очеревина
1. М’ясиста частина тіла в черевній порожнині, що складається з м’язів, жирової тканини та внутрішніх органів; живіт, черево.
2. (переносне значення) Внутрішній вміст, нутрощі чогось (наприклад, корабля, будівлі).
3. (діалектне) Очерет, велика маса або зарості очерету.
-
очеревинний
1. Стосовний до очеревини — тонкої, щільної та гнучкої дощечки, зробленої з дерева (переважно сосни, ялини, ялиці) шляхом розколювання вздовж волокон; призначений для виготовлення плетених виробів (кошиків, меблів тощо).
2. Зроблений з очеревини; властивий їй.
-
очереджувати
1. (спеціально) Встановлювати черговість, порядок черги; розподіляти щось за чергою.
2. (переносно) Піддавати щось систематичному, послідовному обробленню, розгляду тощо.
-
очередити
1. (діал.) Розмітити, розділити на черги (ділянки землі при обробітку).
2. (діал.) Призначити, встановити черговість, порядок чогось.
-
очередитися
1. (діал.) Ставати в чергу, займати місце в черзі; вишиковуватися в чергу.
2. (перен., діал.) Домогтися чогось, отримати щось у черговість, за чергою.