Процес встановлення та кодифікації офіційних норм правопису (орфографії) літературної мови, спрямований на уніфікацію правил написання слів і їхніх форм.
Категорія: О
-
ортооптичний
1. (в офтальмології) стосовний до ортоптики — розділу офтальмології, що займається діагностикою та лікуванням порушень бінокулярного зору (наприклад, косоокості) за допомогою спеціальних вправ і апаратних методів.
2. (в поліграфії) стосовний до ортоптики — розділу поліграфії, що вивчає методи та засоби корекції сприйняття зорової інформації для підвищення комфорту читання.
-
ортоорієнтант
Ортоорієнтант — у математиці, зокрема в теорії графів та комбінаторній геометрії, орієнтація ребер планарного графа, при якій кожна грань (включаючи зовнішню) обмежена орієнтованим циклом, де всі ребра спрямовані за годинниковою стрілкою (або всі проти годинникової стрілки).
Ортоорієнтант — у техніці та картографії, рідковживаний термін для позначення пристрою або системи, що забезпечує строгу орієнтацію об’єкта (наприклад, антени, платформи) у просторі щодо основних ортогональних напрямків (наприклад, за сторонами світу).
-
ортоорієнтація
1. У геодезії та картографії — визначення або забезпечення правильного (прямого) орієнтування карти, плану чи аерофотознімка щодо сторін світу, коли північ на карті збігається з північчю на місцевості.
2. У техніці та будівництві — точне просторове розташування об’єкта (наприклад, антени, сонячної панелі, будівлі) відповідно до заданих напрямків або сторін світу для оптимального функціонування.
-
ортооцтово-триетиловий
Хімічний термін, що стосується складного естеру ортооцтової (ортовініградної) кислоти та триетилового спирту (гліцерину), або сполуки, утвореної на їх основі.
-
ортопед
1. Лікар-спеціаліст, який займається діагностикою, лікуванням та профілактикою захворювань і деформацій опорно-рухового апарату (кісток, суглобів, м’язів, зв’язок).
2. Фахівець з виготовлення та підгонки ортопедичних виробів (протезів, ортезів, корсетів тощо), які корегують або компенсують порушення функцій опорно-рухової системи.
-
ортопедист
Лікар-спеціаліст, який займається діагностикою, лікуванням та профілактикою захворювань і деформацій опорно-рухового апарату (кісток, суглобів, м’язів, зв’язок).
-
ортопедичний
1. Стосується ортопедії — розділу медицини, що займається профілактикою, діагностикою та лікуванням деформацій і порушень функцій кістково-м’язової системи.
2. Призначений для корекції, підтримки або відновлення функцій опорно-рухового апарату; що стосується виготовлення та застосування спеціальних пристроїв (наприклад, ортезів, протезів, корсетів, взуття).
3. У конструкції взуття, меблів тощо — спроектований з урахуванням анатомічних особливостей для забезпечення правильної позиції тіла, зняття зайвого навантаження та профілактики захворювань.
-
ортопедія
Розділ медицини, що вивчає причини, механізми виникнення, методи діагностики, профілактики та лікування вроджених і набутих деформацій та порушень функцій опорно-рухового апарату (кісток, суглобів, м’язів, зв’язок).
Галузь ветеринарії, що займається діагностикою, лікуванням та профілактикою захворювань і травм кісток, суглобів, м’язів та зв’язок у тварин.
-
ортоплюмбат
Ортоплюмбат — мінерал класу оксидів, гідроксид свинцю з хімічною формулою Pb₅O₄(OH)₂, рідкісний вторинний мінерал, що утворюється в зонах окиснення родовищ свинцевих руд.