Категорія: О

  • оцвітатися

    1. (у ботаніці) покриватися квітами, починати цвісти (про рослини).

    2. (переносно) ставати більш привабливим, красивим, розквітати (про людину, її зовнішність або внутрішній стан).

  • оцвітина

    1. Сукупність покривних листочків квітки, що оточують тичинки та маточку; включає чашечку та віночок.

    2. У ширшому значенні — будь-які листкоподібні утворення, що оточують репродуктивні органи квітки (наприклад, оцвітина може бути простою, коли всі листочки однакові).

  • оцвітинний

    Який стосується оцвітини (сукупності листочків, що оточують пелюстки квітки).

  • оце

    1. Вказівний займенник, який використовується для позначення предмета, явища або особи, що знаходиться близько до мовця в просторі або часі, або щойно згадувалося; відповідає словам “ось це”, “саме це”.

    2. Частка, що вживається для наголошування, виділення, підкреслення названого предмета, дії або ознаки, часто з відтінком емоційності (здивування, незадоволення тощо).

  • оцей

    Вказівний займенник, що означає предмет, особу або явище, розташовані близько до мовця в просторі або часі, часто з відтінком емоційного виділення (здивування, несхвалення тощо); вживається як означення при іменнику або самостійно.

  • оцелот

    1. Хижий ссавець родини котових (Leopardus pardalis), що мешкає в лісах Центральної та Південної Америки, має плямисту, нагадувальну леопарда, забарвлення хутра.

    2. Дороге хутро зі шкури цієї тварини, що використовується в галузі розкішного одягу та аксесуарів.

  • оцель

    Оцель — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.

  • охотницький

    1. Стосовний до охотника (мисливця), призначений для полювання або пов’язаний з ним.

    2. Характерний для поведінки, звичок чи навичок мисливця.

    3. Належний до мисливського господарства, угідь чи об’єднання мисливців.

  • охотниця

    1. Жінка або дівчина, яка займається мисливством, добуванням диких звірів і птахів.

    2. Жінка або дівчина, яка дуже любить, полюбляє щось робити або мати щось, захоплюється чимось (переносне значення).

    3. (заст.) Жінка або дівчина, яка прагне до чогось, домагається чогось, охоча до чогось.

  • охо-хо

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

    2. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернівецькій області.