Древослів

Словник Української Мови

охотницький

[oxotnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Зоологія) –

    Стосовний до охотника (мисливця), призначений для полювання або пов’язаний з ним.

  2. (Зоологія) –

    Характерний для поведінки, звичок чи навичок мисливця.

  3. (Зоологія) –

    Належний до мисливського господарства, угідь чи об’єднання мисливців.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. охотницький, р. охотницького, д. охотницькому, з. охотницького, о. охотницьким, м. охотницькім

Більше записів