Категорія: О

  • ортомолібдат

    ортомолібдат — сіль ортомолібдатної кислоти, що містить аніон MoO₄²⁻; сполука, утворена молібденом у ступені окиснення +6 з киснем.

  • ортоморфізм

    1. У математиці, зокрема в теорії операторів та функціональному аналізі: лінійний оператор у гільбертовому просторі, який зберігає скалярний добуток, тобто ізометрія, що відображає простір на себе (сюр’єктивно).

    2. У геології: тип метаморфізму гірських порід, що відбувається за високого тиску, але порівняно низької температури, характерний для зон надвигів і покривів.

  • ортомурашиний

    Ортомурашиний — що стосується Орто-Мурашиного, історичної місцевості в Києві, розташованої на території сучасного Подільського району, де за переказами знаходився табір (стан) хана Батия під час облоги міста 1240 року.

  • ортомурашино-триетиловий

    Хімічний термін, що позначає сполуку, похідну від орто-положення мурашиної кислоти (ортомурашиної) та триетилового спирту або радикалу, зазвичай використовується для позначення естеру — ортомурашинотриетиловий ефір (HC(OCH₂CH₃)₃).

  • ортоніобат

    Ортоніобат — хімічна сполука, сіль ортоніобатної кислоти, що містить аніон NbO₄³⁻.

  • ортоноволак

    1. Ортоноволак — власна назва села в Хорватії, розташованого в Сисацько-Мославинській жупанії.

    2. Ортоноволак — власна назва села в Боснії та Герцеговині, розташованого в Республіці Сербській.

  • ортонормалізація

    Процес перетворення системи векторів на ортонормовану (взаємно перпендикулярні одиничні вектори), зазвичай за допомогою процедури Грама — Шмідта.

  • ортонормальний

    1. (у математиці, зокрема в лінійній алгебрі та функціональному аналізі) такий, що стосується системи векторів (або функцій), яка є одночасно ортогональною (всі вектори попарно перпендикулярні) і нормованою (довжина кожного вектора дорівнює одиниці).

    2. (у математиці) такий, що має властивість ортонормальності; побудований на основі ортонормальної системи, наприклад, ортонормальний базис.

  • ортонормований

    1. (У математиці, особливо в лінійній алгебрі та функціональному аналізі) Про систему векторів (або функцій), яка є ортогональною (всі вектори попарно перпендикулярні) і нормованою (довжина кожного вектора дорівнює одиниці).

    2. (У математиці) Про базис векторного простору, що складається з ортонормованих векторів.

  • ортонормованість

    Властивість системи векторів у векторному просторі зі скалярним добутком, коли всі вектори системи є одиничної довжини (нормовані) та попарно ортогональні (перпендикулярні).