Категорія: О

Лікар-спеціаліст, який діагностує та лікує захворювання очей, а також займається профілактикою порушень зору.

1. (історичне) У давньоруському та українському фортифікаційному будівництві — зовнішній додатковий захист біля воріт міста, замку або монастиря у вигляді стіни, що утворює з основною стіною вузький прохід або замкнутий простір для кращого захисту входу.

2. (історичне) У давньоруській архітектурі — прибудова, притвор, сіни або галерея біля церкви або іншої споруди.

3. (переносне значення, застаріле) Те, що охоплює, оточує; обійми, обхват.

1. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській області.

2. (заст., діал.) Невелика лісова галявина, прогалина серед лісу; місце, розчищене від лісу для сінокосу або випасу худоби.

1. Старовинний верхній одяг з довгими рукавами та широким відкладним коміром, що надягався поверх іншого вбрання; тип довгополого кафтана.

2. Назва однієї з воріт у фортифікаційних спорудах Києва (наприклад, у Золотих воротах), призначених для захисників міста.

Охабисько — власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківської міської громади Білоцерківського району Київської області.

Охабище — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.