1. Місцевість, розташована навколо хреста, перехрестя доріг або місце, де встановлено хрест (особливо дорожній, пам’ятний чи покутний).
2. Переносно: вирішальний, переломний момент у житті, долі; важливий етап, поворотний пункт у розвитку чогось.
Категорія: О
-
охрещений
Про якусь особу, яка прийняла християнство через обряд хрещення.
Про предмет, тварину або інший об’єкт, який був названий, освячений або отримав ім’я в честь якоїсь особи чи святого під час хрещення або спеціального обряду (наприклад, “охрещений меч”).
-
охрещувати
1. Надавати комусь християнського імені під час обряду хрещення; хрестити.
2. Переносно: давати назву, ім’я чомусь; називати, іменувати (часто з відтінком жарту або незвичності).
-
охрещуватися
1. Приймати християнське хрещення, ставати християнином через обряд хрещення.
2. (переносно) Отримувати якесь ім’я, назву або прізвисько; називатися, іменуватися певним чином (часто з відтінком іронії або неофіційності).
-
охрипати
охрипати — втратити чистоту голосу, почати говорити хрипко, осипло, зазвичай через хворобу, простуду або тривале навантаження на голосові зв’язки.
-
охрипатися
охрипа́тися, -а́юся, -а́єшся, док. (недок. охри́пувати). Втратити голос або стати хрипким (про голос, горло); охрипнути.
-
охриплий
1. Такий, що охрип, має хриплий, сиплий голос через хворобу, втому або напруження голосових зв’язок.
2. (Переносно) Про звук, голос, що набув хриплого, сиплого тембру, схожого на охриплість.
-
охриплість
Охриплість — стан, коли голос стає хрипким, сипким, втрачає свою чистоту та звучність, зазвичай через захворювання, перевтому голосових зв’язок або подразнення горла.
-
охрипло
1. (про голос) набув хриплості, став хрипким через хворобу, напруження голосових зв’язок або інші причини.
2. (переносно) прозвучало глухо, приглушено, з хрипотою (про звук, шум тощо).
-
охрипнути
Втратити чистоту та силу голосу, почати говорити хрипко, сипло, з присвистом, зазвичай через хворобу, простуду, сильне напруження голосових зв’язок або вдихання подразнюючих речовин.