1. Такий, що охрип, має хриплий, сиплий голос через хворобу, втому або напруження голосових зв’язок.
2. (Переносно) Про звук, голос, що набув хриплого, сиплого тембру, схожого на охриплість.
охриплий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ця дума, як стріла, натужна, оцих волань охриплий хор? Та мури, мов із мертвих всталі, похмуро мовили: чекай, ще обрадіє із печалі твій обоюдожалий край.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: прикментик () |