1. Зневажлива назва людини, яка має обшарпаний, брудний, зношений вигляд; той, хто ходить у лахмітті.
2. Переносно: про щось старе, зношене, що втратило привабливий вигляд (наприклад, про предмет одягу, речі).
Категорія: О
-
обшарпаний
1. Який має пошарпані, зношені, подерті краї або поверхню; зіпсований через довге носіння або використання.
2. Переносно: бідний, занедбаний, жалюгідний на вигляд; такий, що викликає співчуття або зневагу своїм станом.
3. Розм. Про людину: зневажений, принижений, виснажений; такий, що має занедбаний або неохайний вигляд.
-
обшарпаність
Властивість або стан того, що є обшарпаним; потертість, зношеність, неохайність зовнішнього вигляду (про одяг, речі, приміщення тощо).
-
обшарпанка
1. Рідкісна назва однієї з рослин родини айстрових (Asteraceae), відомої також як кульбаба осіння аритемізієлиста (Leontodon autumnalis) — багаторічна трав’яниста рослина з жовтими кошиками, поширена на луках і узбіччях.
2. У народній та діалектній номенклатурі — інша назва для рослини бешишниця звичайна (Achillea millefolium) або близьких до неї видів.
-
обшерхнути
1. (діал.) Різко, з силою вдарити когось або щось, завдати удару.
2. (перен., діал.) Різко, образливо висловитися про когось, облаяти, обсікти.
-
обшерхнутися
1. (діал.) Розірватися, розіпнутися по шву (про одяг, взуття тощо).
2. (перен., діал.) Розпастися, розвалитися, прийти в повну непридатність.
-
обшива
1. (діал.) Те саме, що обшивка — дія за значенням обшивати; матеріал, яким щось обшито.
2. (діал.) Нижня частина зовнішньої стіни дерев’яної споруди (хати, церкви тощо), оббита дошками або жердями для захисту від вологи та холоду.
3. (діал., заст.) Оздоблена тканиною або хутром верхня довга одія, покривало на санях, повозках.
-
обшивальний
1. Призначений для обшивання, обшивки чогось; що використовується як матеріал для покриття поверхні.
2. Те саме, що обшивний; що стосується обшивки, покриття конструкції (наприклад, обшивальна дюралюмінієва плита).
-
обшивальник
1. Фахівець, який займається обшиванням (оббиванням, покриттям) поверхонь матеріалами, наприклад, обшивальник меблів, обшивальник суден.
2. Робітник, що виконує обшивку деталей, конструкцій (наприклад, у будівництві, машинобудуванні).
-
обшивальниця
1. Жінка, яка професійно займається обшиванням чого-небудь (наприклад, меблів, стін тканиною), оббиванням.
2. Робітниця, що виконує операцію зшивання деталей верху взуття на спеціальній машині.