Словник Української
1. Зробити когось або щось відомим, прославити, поширити відомості про когось або щось, переважно з позитивним відтінком.
2. (У переносному значенні, зазвичай із негативною конотацією) Зробити когось предметом загальної розмови, обговору, часто у зв’язку з чимось ганебним; оприлюднити чиїсь недоліки, провини, зганьбити.
1. Отримати погану славу, стати відомим через негативні вчинки, погану поведінку або якісь недоліки; опинитися в поганій репутації.
2. (рідше) Стати відомим, прославитися (зазвичай у позитивному або нейтральному значенні).
1. Який набув широкої відомості, слави (переважно позитивної); прославлений, знаменитий.
2. Який став відомим через щось негативне; опозорений, зганьблений.
ОСЛАВЛЕНІСТЬ — стан, коли хтось або щось набуло широкої популярності, став відомим, прославленим; слава, всесвітня відомість.
1. Дія за значенням дієслова “ославлення” — надання широкої відомості, прославляння когось або чогось, поширення слави.
2. (як власна назва) Назва одного зі старовинних українських церковних співів, присвячених прославленню Бога або святих.
1. Дія за значенням дієслова “ославлювати” — надання широкої популярності, поширення слави про когось або щось; прославлення.
2. (У спеціальному вжитку) Процес створення та поширення літературних, фольклорних або публіцистичних творів (слав, ослав), присвячених прославленню, звеличанню якоїсь особи, події або явища.
1. Робити когось відомим, прославляти, поширювати чиюсь славу.
2. (У значенні, близькому до «ославити») Робити щось предметом загальної розмови, обговорення, часто з негативним відтінком; виносити на публіку, оголошувати.
Отримувати широку популярність, ставати відомим, славетним; прославлятися.
Ставати предметом обговорення, пліток, пересудів; набувати (зазвичай поганої) слави.
1. Робити когось славетним, прославляти, вихваляти чиїсь заслуги, діяння або якості.
2. (застаріле) Розголошувати, робити загальновідомим, оголошувати публічно.
1. (від “слава”) Набувати слави, ставати відомим, прославлятися; отримувати визнання за свої вчинки, якості або досягнення.
2. (заст., від “ославити” — зробити відомим, викрити) Ставати предметом ганьби, безчестя; опинятися в поганій славі, опинятися на очах у людей через негативний вчинок.