ОСЛАВЛЕНІСТЬ — стан, коли хтось або щось набуло широкої популярності, став відомим, прославленим; слава, всесвітня відомість.
ославленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
ОСЛАВЛЕНІСТЬ — стан, коли хтось або щось набуло широкої популярності, став відомим, прославленим; слава, всесвітня відомість.
Відсутні