Словник Української Мови
1. Викликати в комусь почуття сильного відразу, огиди, фізичного чи морального неприйняття; стати для когось огидним, мерзенним.
2. (безособово) Про почуття сильного презирства, огиди, що охоплює когось: мені (йому, їй тощо) омерзилося — стало нудно, гидко від когось або чогось.
1. Почуття сильного відторгнення, огиди до когось або чогось, що сприймається як морально неприйнятне, підле, гидоте.
2. Стан крайньої неприязні, ненависті, викликаний підлими, ганебними вчинками або явищами.
1. (в кримінальному середовищі) кодекс мовчання, заборона на співпрацю з правоохоронними органами та надавання будь-яких свідчень, що ґрунтується на страху покарання з боку злочинного угруповання.
2. (переносно) загальна змова мовчання, відмова свідчити або надавати інформацію з будь-яких мотивів (політичних, корпоративних тощо).
1. Позбавити життя, зробити мертвим; умертвити.
2. Позбавити чутливості, функціональної активності, життєвих властивостей (про органи, тканини тощо).
3. Переносно: позбавити внутрішнього життя, духовного змісту, творчої енергії; зробити бездушним, статичним.
Втратити життєві функції, стати мертвим; загинути.
Втратити чутливість, оніміти (про частини тіла).
Перен. Втратити рухливість, активність, енергію; застигнути, завмерти.
Перен. Стати бездушним, нечутливим, байдужим.
1. Який втратив життя, ознаки живого; мертвий, неживий.
2. Позбавлений руху, активності, оживлення; застиглий, завмерлий.
3. Який втратив чутливість, здібність відчувати (про частини тіла).
1. Стан, коли живі тканини організму втрачають життєві функції та відмирають; некроз.
2. Переносно: стан повної бездіяльності, застою, відсутності життя та розвитку (про явища суспільного, культурного життя тощо).
омертвіння — стан, коли тканини організму втрачають життєві функції та відмирають; некроз.
омертвіння — втрата чутливості, оніміння частини тіла внаслідок порушення кровообігу або інших причин.
омертвіння — переносно: втрата живості, енергії, емоційності; стан моральної або інтелектуальної бездіяльності.
1. Втратити життєві функції, стати мертвим; загинути, умерти (про організм або частину тіла).
2. Втратити чутливість, оніміти (про частини тіла).
3. Перен. Втратити життєву силу, енергію, активність; стати бездушним, нечутливим.
4. Мед. Зазнати некрозу, патологічної смерті клітин, тканин чи органів у живому організмі.
Втратити життєві функції, стати мертвим; загинути.
Втратити чутливість, оніміти (про частини тіла).
Перен. Втратити внутрішню життєву силу, енергію, активність; застигнути, закостеніти.
Мед. Піддатися некрозу, відмерти (про тканини організму).