Словник Української
1. Покритий тонким шаром свинцю або сполуками свинцю для захисту, зміни властивостей тощо (про метали, скло).
2. Міцний, важкий, щільний, як свинець (переносне значення, зазвичай про повітря, тишу, атмосферу).
3. Насичений, забруднений свинцем або його сполуками (про воду, ґрунт, навколишнє середовище).
1. Фізична властивість матеріалу (переважно скла), що полягає в наявності у його складі оксиду свинцю (PbO), що надає матеріалу особливих оптичних та щільних характеристик; вміст свинцю у склі.
2. Медичний та біологічний стан організму, що характеризується накопиченням свинцю в тканинах та органах внаслідок хронічної інтоксикації цим важким металом; сатурнізм.
1. Технологічний процес покриття поверхні металевого виробу тонким шаром свинцю для захисту від корозії, зменшення тертя або з декоративною метою.
2. У переносному значенні — надання чому-небудь важкості, млявості, безколірності, властивих свинцю.
Покривати тонким шаром свинцю, наносити свинець на поверхню металу, зазвичай для захисту від корозії або з технологічною метою.
У переносному значенні: насичувати, просочувати свинцем (про повітря, воду тощо) в результаті шкідливих викидів або забруднення.
1. (про воду) Насичуватися свинцем, набирати свинцю внаслідок тривалого контакту з ним, наприклад, при проходженні через свинцеві труби або перебуванні в посудині зі свинцю.
2. (перен., про людину) Набувати негативних рис характеру, пов’язаних із жорстокістю, холоднокровністю, бездушністю, ніби насичуючись отруйною речовиною.
Освинцювальник — рідкісний термін, що позначає фахівця або робітника, який займається освинцюванням — покриттям поверхні тонким шаром свинцю для захисту від корозії, отруйних речовин або з іншими технічними цілями.
Освинцювальник — технологічне пристосування або машина, призначена для автоматизованого нанесення шару свинцю на поверхні виробів.
1. Технологічний процес покриття поверхні металевого виробу тонким шаром свинцю для захисту від корозії або з іншими технічними цілями.
2. У гірничій справі — процес закріплення (тампонування) свердловин шляхом закачування в них свинцевої суміші.
3. У збройовій справі — історична назва процесу вкриття кулі свинцевою оболонкою для запобігання зносу стовбура гвинтівки.
Покрити поверхню металу тонким шаром свинцю для захисту від корозії або з іншими технічними цілями.
Забруднити, отруїти свинцем або його сполуками (про навколишнє середовище, воду тощо).
Перен. Надати чомусь важкого, млявого, пригніченого характеру; обтяжити.
1. (про людину) Набути ознак свинцевого отруєння внаслідок тривалого впливу сполук свинцю на організм; отруїтися свинцем.
2. (переносно, розм.) Стати важким, неповоротким, млявим; набратися свинцю (про частини тіла, почуття тощо).
1. Який зазнав освистування, став об’єктом свисту, ворожих вигуків або голосного несхвалення з боку публіки, натовпу.
2. Перен. Який викликав різке несхвалення, сувору критику або став предметом загального зневажливого ставлення.