1. Віддалитися, відійти кудись, загубитися в темряві або на відстані (зазвичай про людину або предмет, що стає невидимим у пітьмі).
2. Переносно: зникнути, непомітно піти геть, щоб уникнути зустрічі або відповідальності.
Категорія: О
-
отьмарювання
Отьмарювання — дія за значенням дієслова “отьмарювати”, тобто процес нанесення туші, чорнила або іншої барвної речовини на поверхню з метою забарвлення в чорний колір або для письма.
Отьмарювання — результат дії “отьмарювати”, тобто забарвлена, зафарбована або покрита тушшю ділянка; чорна пляма, смуга або інший слід від туші.
-
отьмарювати
1. (діал.) Робити темним, затемнювати; закривати світло, затуляти.
2. (перен.) Затьмарювати розум, сприйняття; вводити в оману, обдурювати.
-
отьмарюватися
1. (розм.) Ставати тьмарим, темним; втрачати прозорість, чистоту (про рідину, повітря тощо).
2. (перен., розм.) Ставати похмурим, насупленим, хмарним (про вираз обличчя, настрій).
3. (перен., розм.) Втрачати ясність, чіткість; ставати незрозумілим, заплутаним (про думки, свідомість).
-
отягання
1. (у філософії, особливо в екзистенціалізмі) стан важкого внутрішнього переживання, тривоги, відчуття власної випадковості та відповідальності у світі, що часто супроводжує процес свідомого існування та вибору.
2. (переносно) почуття гнітючого тягаря, душевного дискомфорту, внутрішньої неспокою, сумнівів або тривоги.
-
отягати
1. (рідко) Тягти, волочити щось важке або громіздке; пересувати з зусиллям.
2. (переносно) Затримувати, відтягувати виконання чогось, зволікати; вагатися, не приймати рішення.
-
отягатися
1. (про тварин, особливо коней) ставати тяжкими, повільними через надмірну вживану їжу або відсутність руху; зажиріти, затяжіти.
2. (переносно, про людину) ставати млявим, апатичним, втрачати спритність або працездатність через бездіяльність або ситий спосіб життя; обленітися.
3. (застаріле) вагатися, гаятися, тягти з чимось; відкладати рішення чи дію.
-
отягти
1. (діал.) Важкою ходою, поволі йти; тягтися, брести.
2. (перен., діал.) Важко, з труднощами виконувати якусь роботу; тягти, волочити.
-
офактурований
Офактурований (від нім. offakturieren — виписувати рахунок) — такий, що отримав офактуру (попередній рахунок, комерційний документ, що виписується постачальником покупцеві з детальним переліком відпущених товарів або наданих послуг та їх вартості).
Офактурований — такий, що пройшов процедуру оформлення та підтвердження фактом виставлення офактури (рахунку).
-
офактурювання
1. Дія за значенням дієслова “офактурити” — оформлення фактури (рахунку) на відвантажені товари або надані послуги, що є підставою для їх оплати.
2. Процес внесення даних про товар (послугу) у фактуру, включаючи вказівку найменування, кількості, ціни, вартості та інших реквізитів.