Очіпочок — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; входить до складу Рожнятівської селищної громади.
Категорія: О
-
очіс
1. (геогр.) Річка в Україні, права притока Дніпра, що протікає територією Черкаської області.
2. (геогр.) Село в Україні, у складі Золотоніської міської громади Черкаської області, розташоване на однойменній річці.
-
очісувальний
Який стосується очісування, призначений для очісування.
-
очісування
Очісування — процес видалення зі шкіри (переважно овечої) залишків м’яса, жиру та сухожиль за допомогою спеціального тупого ножа (очісувака) або механічного пристрою при підготовці до вичинки або дублення.
Очісування — технологічна операція в шкіряному виробництві, що полягає в механічній обробці шкіри (мездрінні) для її очищення та вирівнювання товщини.
-
очісувати
1. Ретельно вичісувати, розчісувати волосся або вовну.
2. Перен. Докладно, послідовно або суворо розбирати, аналізувати якусь справу, питання, висловлювання тощо.
-
очісуватися
1. Розчісуватися, приводити у порядок волосся за допомогою гребінця або щітки.
2. Перен., розм. Приводити себе до ладу, до належного вигляду; опам’ятовуватися, приходити до тями.
-
очкастий
1. Який має великі, виразні очі (про людину, тварину).
2. Який має візерунок, плями або позначки, що нагадують очі (про тканину, малюнок тощо).
3. Розм. Пронирливий, спостережливий, уважний.
-
очко
1. Одиниця рахунку в деяких іграх, спортивних змаганнях, а також оцінка успішності дій, результатів тощо.
2. Невеликий круглий отвір, проріз, вічко (наприклад, у голці, у шкіряному поясі, у гральній кістці).
3. Гральна карта з зображенням однієї або декількох фігур у вигляді круглих плям (пікове очко, червове очко).
4. Застаріла назва знака пунктуації — крапки (.) або двокрапки (:).
5. У техніці — позначка, поділка на шкалі вимірювального приладу.
6. У ботаніці — брунька на бульбі картоплі, з якої розвивається пагін.
-
очковий
1. Який стосується окулярів, призначений для них або має відношення до коригування зору за допомогою оптичних лінз.
2. У спорті (перш за все в більярді та снукері): який стосується системи підрахунку очок, пов’язаний з кількістю набраних очок або їх записуванням.
-
очкування
1. (спорт.) У футболі та інших ігрових видах спорту — тактична дія, мета якої — зберегти поточний рахунок гри, уникаючи ризикованих атак і зосереджуючись на обороні, часто з метою гарантованого отримання необхідного для успіху результату (наприклад, виходу з групи).
2. (перен., неодобр.) Поведінка, що характеризується надмірною обережністю, небажанням ризикувати, прагненням до мінімізації будь-яких дій задля збереження поточного стану речей, часто зі страхом програшу або втрат.