очко

[ot͡ʃko] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Спорт) –

    Одиниця рахунку в деяких іграх, спортивних змаганнях, а також оцінка успішності дій, результатів тощо.

  2. (Техніка) –

    Невеликий круглий отвір, проріз, вічко (наприклад, у голці, у шкіряному поясі, у гральній кістці).

  3. (Мистецтво) –

    Гральна карта з зображенням однієї або декількох фігур у вигляді круглих плям (пікове очко, червове очко).

  4. (Лінгвістика) –

    Застаріла назва знака пунктуації — крапки (.) або двокрапки (:).

  5. (Техніка) –

    У техніці — позначка, поділка на шкалі вимірювального приладу.

  6. (Ботаніка) –

    У ботаніці — брунька на бульбі картоплі, з якої розвивається пагін.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. очко, р. очка, д. очку, з. очко, о. очком, м. очку, к. очко

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘очко’ походить від давнього українського ‘око’ (очі) через зменшувальну форму. У ботанічній назві ‘жаб’яче очко’ (незабудка) воно використовується через схожість квітки з оком або через її яскравий колір. Це семантичне перенесення, коли назва частини тіла переходить на рослину.
Споріднені слова:вічко, оченята, очниця

Більше записів