Словник Української
1. Який набув рис, властивих циганам (ромам), або став схожим на них за зовнішністю, поведінкою, способом життя.
2. Переносно: який став дуже худим, змученим, знедоленим; змарнілий, знесилений.
3. Переносно: який став ошуканським, лукавим, криводушним; спритний на хитрість, обман.
1. Історичний процес асиміляції, культурного та побутового уподібнення нециганського населення (зокрема селян) до циган у певних регіонах України (наприклад, на Слобожанщині) у XVII–XIX століттях, що часто супроводжувався переходом до кочового способу життя.
2. У переносному значенні — набуття рис, властивих стереотипному уявленню про циган: бродячий, неосілий спосіб життя; схильність до обману, хитрість; жебрацтво.
1. Обманути, ошукати когось, скориставшись довір’ям або недосвідченістю; обдурити, перехитривши у угоді чи справі.
2. Продати щось за завищеною ціною, значно дорожче від реальної вартості; обібрати покупця.
1. Набути рис, звичок, манер поведінки, властивих циганам; стати схожим на цигана.
2. Перен. Стати бідним, злиденним; опуститися, занепасти.
Оцимен — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Олевському районі Житомирської області.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Уборті, що протікає через Олевський район Житомирської області.
Покритий тонким шаром цинку для захисту від корозії (про метали, переважно сталь або залізо).
Процес покриття металевих виробів тонким шаром цинку для захисту від корозії.
Шар цинку, що нанесений на поверхню металевого виробу в результаті такого процесу; оцинковування.
1. Процес покриття металевих виробів тонким шаром цинку для захисту від корозії; цинкування.
2. Матеріал (зазвичай листи або вироби зі сталі), що пройшов такий процес; оцинкована сталь.
3. Розмовне позначення виробу з оцинкованої сталі, наприклад, відра, посуду, дахового покриття.
1. Робітник, який займається оцинкуванням металевих виробів, покриттям їх цинком для захисту від корозії.
2. Розм. Те саме, що цинківник — майстер, який виготовляє вироби з листового цинку (наприклад, посуд, покрівельні елементи).
3. Розм. Про будь-якого робітника, пов’язаного з обробкою цинку або роботою з оцинкованою сталею.