drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • осмілюватися

    1. Набиратися сміливості, відважуватися на щось, долаючи сором, боязкість або вагання.

    2. (рідк.) Ставати сміливішим, набувати сміливості.

  • осміляти

    1. Надавати сміливості, робити когось сміливішим, спонукати до відважних вчинків.

    2. (заст.) Підбадьорювати, надихати.

  • осмілятися

    1. Набиратися сміливості, відважуватися на щось, переборюючи страх, нерішучість або сором.

    2. Ставати більш сміливим, відважним у своїх діях або висловлюваннях.

  • осмірид

    1. У давньогрецькій міфології — восьминіг, морське чудовисько, породжене Посейдоном та Геєю, яке було вбите героєм Гераклом під час його другого подвигу.

    2. У сучасній науці (палеонтологія, зоологія) — рід викопних восьминогів (Octopoda), що існував у крейдовому періоді; представник цього роду.

  • осміт

    1. Хімічний елемент з атомним номером 76, перехідний метал платинової групи, що позначається символом Os; важкий, крихкий, дуже твердий метал синювато-білого кольору з найвищою густиною серед усіх природних елементів.

    2. Рідкісний, дуже важкий і твердий метал платинової групи, що використовується у вигляді сплавів для виготовлення надміцних та зносостійких деталей (наприклад, наконечників пер, вісьок, хірургічних імплантатів), а також як каталізатор.

  • осміх

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.

  • осміхатися

    1. Легко, ледве помітно посміхатися, усміхатися, злегка посміхаючись виражати свої почуття (радість, задоволення, лагідність тощо).

    2. (переносне значення) Бути приємним для ока, викликати відчуття радості, задоволення (про явище природи, краєвид тощо).

  • осміхнений

    1. Який має ознаки осміху, що виражає осміх, схожий на осміх.

    2. Який викликає посмішку, здається смішним або кумедним.

  • осміхненість

    1. Властивість за значенням прикметника “осміхнений”; стан, коли щось або хтось став об’єктом осміяння, насмішок, опинився в положенні сміховинності.

    2. (У літературознавстві та філософії) Філософсько-естетична категорія, що характеризує явище, яке викликає сміх, але водночас містить у собі глибокий внутрішній трагізм або суперечливість; трагікомічність, що виражається через сміхові форми.

  • осміхнено

    1. У спосіб, що виражає осміхання, з насмішкою; з приводу осміхання.

    2. (У художніх творах) Зображено, описано з елементами осміхання, сатирично.