Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “осміхнений”; стан, коли щось або хтось став об’єктом осміяння, насмішок, опинився в положенні сміховинності.
- (Література) –
(У літературознавстві та філософії) Філософсько-естетична категорія, що характеризує явище, яке викликає сміх, але водночас містить у собі глибокий внутрішній трагізм або суперечливість; трагікомічність, що виражається через сміхові форми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осміхненість, р. осміхненості, д. осміхненості, з. осміхненість, о. осміхненістю, м. осміхненості, к. осміхненосте