Древослів

Словник Української Мови

Категорія: О

  • охатися

    1. Виявляти невдоволення, незадоволення або досаду, часто супроводжуючи це характерними вигуками “ох”, зітханнями.

    2. Вагатися, не рішуче чи неохоче погоджуватися на щось, виражаючи свої сумніви або небажання.

  • охаювання

    Охаювання — дія за значенням дієслова “охати”, тобто вираження болю, жалі, здивування або інших сильних почуттів за допомогою вигуків “ох”, “охай”.

    Охаювання — (переносно) надмірне вираження ніжності, пестощів, турботи, часто з відтінком несхвалення або іронії.

  • охаювати

    Охаювати — дієслово, що означає вимовляти “ох”, “охати”, виражаючи голосом почуття болю, страждання, жалі, здивування або інші сильні емоції.

  • охаюватися

    Охаюватися — дієслово, що означає виявляти невдоволення, незадоволення або роздратування, часто супроводжуючи це характерними звуками “ох” або іншими зітханнями, а також відповідними жестами чи мімікою.

    Охаюватися — вживатися у значенні скаржитися, нарікати на щось, виражаючи страждання, втому, біль або зневіру, часто з відтінком певної театральності або перебільшення.

  • охаючити

    Охаючити — надати комусь або чомусь статус, назву “Охай”; перетворити на “Охай” (від власної назви “Охай”).

  • охаючитися

    Охаючитися — діалектне дієслово, що означає старанно, ретельно прикрасити себе, одягнутися у вишуканий, нарядний одяг, часто з відтінком пихи або бажання виглядати краще за інших.

  • охаючування

    1. Дія за значенням дієслова “охаючувати” — надання чомусь ознак, властивостей або вигляду, характерних для Охаю (річки в Україні), наприклад, вигинів русла, особливостей ландшафту тощо.

    2. (Переносно) Надання чомусь (наприклад, літературному твору, мовленню) специфічного колориту, характерного для мешканців або географії Охайського регіону.

  • охаючувати

    Охаючувати — (діал.) те саме, що охати: голосно зітхати, виражаючи страждання, втому, жаль або зворушення.

  • охаючуватися

    Охаючуватися — дієслово, що означає набувати ознак, властивостей або вигляду, характерних для Охаюки (Охайної), тобто ставати схожим на неї або перетворюватися на неї; рідко вживається як термін або власна назва в певних контекстах, наприклад, у фольклорі, міфології чи художніх творах.

  • охаяний

    1. Який зазнав охаювання; такий, що його охаяли, піддали різкій критиці, осуду або зневажливому ставленню.

    2. (У значенні присудка) Охаяно, піддано осуду або зневазі.