Категорія: О

1. Окремі стебла очерету, а також зрізані та висушені стебла очерету, що використовуються як будівельний матеріал (для покрівель, плетіння тощо).

2. Збірний термін для заростей очерету, очеретник.

Очеретинка — зменшувально-пестлива форма від слова “очеретина”, що означає невелику або тонку очеретину, стебло очерету.

Очеретинка — народна назва невеликої комахи, зокрема одного з видів коників або цвіркунів, що мешкає в очереті.

Очеретинка — рідкісне прізвисько або неофіційна назва населеного пункту, розташованого серед заростей очерету.

Очеретиння — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.

1. Велика ділянка, густо вкрита очеретом; місце, де росте очерет.

2. (у спеціальному вживанні) Назва одного з озер у дельті Дунаю.

Очеретокосарка — спеціалізована сільськогосподарська машина, призначена для скошування очерету та іншої високостеблової водно-болотної рослинності на осушуваних землях, берегах водойм і каналів.

Очеретокосарка — рідкісна застаріла назва людини, яка займається косінням очерету (очеретник, косар).

Очереторізка — спеціальна сільськогосподарська машина, призначена для скошування очерету на берегах водойм та заболочених ділянках.

Очереторізка — застаріла назва пристрою або ручного знаряддя (великі ножиці, серпоподібний ніж на довгому держаку), що використовувалося для зрізування очерету.

1. Рід птахів родини очеретянкових (Acrocephalus), що гніздяться серед очерету та прибережної рослинності; представник цього роду.

2. Місцевість, густо вкрита очеретом; очеретник, плавні.

3. Застаріла назва рослини очерет звичайний (Phragmites australis).

1. Невеликий співочий птах родини очеретянкових, що мешкає в очеретяних заростях біля водойм; рід Acrocephalus.

2. Рід рослин родини тонконогових (злакових), що ростуть на вологих луках і болотах; рід Molinia.