Древослів

Словник Української Мови

очеретуватий

[ot͡ʃɛrɛtuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Який має властивості, схожий на очерет; високий, тонкий і гнучкий (про людину або її статуру).

  2. (Ботаніка) –

    Покритий очеретом, що має багато очерету (про місцевість).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. очеретуватий, р. очеретуватого, д. очеретуватому, з. очеретуватого, о. очеретуватим, м. очеретуватім

Більше записів