drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • очіпляти

    1. (перехідне) Надівати на когось очіпок, покривати голову жінки хусткою, наміткою чи іншим головним убором.

    2. (переносне значення, перехідне) Захоплювати, заволодівати кимось, підкоряти собі чи обманювати, опутувати хитрощами.

  • очіплятися

    1. (розм.) Надівати на голову очіпок або інший головний убір.

    2. (перен., розм.) Ставати обережнішим, розважливішим; опам’ятовуватися після якихось необачних дій або стану.

  • очіпок

    1. Головний убір заміжньої жінки, що повністю закриває волосся, здебільшого з довгими кінцями, які зав’язуються під підборіддям; традиційна частина народного вбрання.

    2. Застаріла назва будь-якого легкого жіночого головного убору (наприклад, нічного чепця).

  • очіпочок

    Очіпочок — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; входить до складу Рожнятівської селищної громади.

  • очіс

    1. (геогр.) Річка в Україні, права притока Дніпра, що протікає територією Черкаської області.

    2. (геогр.) Село в Україні, у складі Золотоніської міської громади Черкаської області, розташоване на однойменній річці.

  • очісувальний

    Який стосується очісування, призначений для очісування.

  • очісування

    Очісування — процес видалення зі шкіри (переважно овечої) залишків м’яса, жиру та сухожиль за допомогою спеціального тупого ножа (очісувака) або механічного пристрою при підготовці до вичинки або дублення.

    Очісування — технологічна операція в шкіряному виробництві, що полягає в механічній обробці шкіри (мездрінні) для її очищення та вирівнювання товщини.

  • очісувати

    1. Ретельно вичісувати, розчісувати волосся або вовну.

    2. Перен. Докладно, послідовно або суворо розбирати, аналізувати якусь справу, питання, висловлювання тощо.

  • очісуватися

    1. Розчісуватися, приводити у порядок волосся за допомогою гребінця або щітки.

    2. Перен., розм. Приводити себе до ладу, до належного вигляду; опам’ятовуватися, приходити до тями.

  • очкастий

    1. Який має великі, виразні очі (про людину, тварину).

    2. Який має візерунок, плями або позначки, що нагадують очі (про тканину, малюнок тощо).

    3. Розм. Пронирливий, спостережливий, уважний.