Категорія: О

  • ошарпанець

    Ошарпанець — занедбана, брудна, обірвана людина; той, хто ходить у старих, пошарпаних одягах.

    Ошарпанець — зневажлива назва людини з низьким соціальним статусом, жебрака, волоцюги.

    Ошарпанець — переносно: про щось старе, зношене, втративше пристойний вигляд (наприклад, про предмет одягу або речі).

  • ошарпаний

    1. Який має пошарпані, зношені, обдерті краї або поверхню; обшарпаний, обідраний.

    2. Переносно: який виглядає виснаженим, змученим, знедоленим; обшарпаний.

  • ошарпаність

    1. Властивість за значенням прикметника “ошарпаний”; стан, коли щось є поношеним, зношеним, подертим або має неохайний, занедбаний вигляд.

    2. Переносно — моральна або соціальна деградація, занепад, втрата гідності або респектабельності.

  • ошарпати

    1. Зіпсувати, пошкодити поверхню чогось, залишивши на ній подряпини, сліди від тертя або удару.

    2. Перен. Позбавити когось грошей, майна шляхом обману або використання його довіри; обібрати, обдурити.

  • ошарпатися

    1. Стати шарпаним, пошарпаним; зношуватися, втрачаючи первісний вигляд через механічні пошкодження (про тканину, одяг тощо).

    2. Перен. стати стомленим, знесиленим, виснаженим; втратити фізичні чи моральні сили.

  • ошарпувати

    1. Різко, з силою відтягнути, відштовхнути когось або щось убік.

    2. Перен. Різко перервати, зупинити якусь дію або процес.

  • ошарпуватися

    1. Різко, з силою відірватися, відчепитися від чогось, звільнитися від чогось, що стримує, зазвичай роблячи різкий рух.

    2. Перен. Різко, несподівано відреагувати на щось, зірватися з місця або почати діяти раптово й енергійно.

  • ошатненько

    1. Прислівник до слова “ошатний”; дуже добре, чудово, відмінно, на високому рівні (про виконання, стан чогось).

    2. Розм. Дуже гарно, елегантно, пишно (про зовнішній вигляд, одяг тощо).

  • ошатний

    1. (про людину) Який має охатний, приємний зовнішній вигляд; статний, гарний.

    2. (про одяг, вбрання) Охатний, пишний, розкішний, нарядний.

    3. (переносно, про мову, стиль) Вишуканий, прикрашений, пишномовний.

  • ошатність

    Ошатність — властивість за значенням прикметника “ошатний”; старанність, акуратність, охайність у виконанні роботи, у зовнішньому вигляді.

    Ошатність — якість за значенням прикметника “ошатний”; пишність, розкішність, багатство убрання, прикрас.