1. Водостічна труба, жолоб або інша конструкція для відведення дощової та талої води з дахів будівель.
2. Рідко вживана назва для дощового хмарочоса — великої темної хмари, що несе зливу.
Категорія: Л
-
ливниковий
1. Прикметник, що означає «належний до ливника, пов’язаний з ливником»; виконаний або виготовлений з ливника (матеріалу, отриманого ливарним способом).
2. Діалектне чи застаріле значення: «схожий на ливень, що стосується рясного дощу; водянистий, вологий».
3. У галузевому вживанні (металургія, ливарне виробництво): «прилаштовуваний до процесу ливання металу; характеризуючий якість виробу, отриманого ливарним способом».
-
ливцем
1. Творильний відмінок однини слова “ливець” — майстер, що займається литтям металевих виробів.
2. Творильний відмінок однини слова “ливець” (заст.) — той, хто ллє, проливає рідину (наприклад, сльози).
3. Творильний відмінок однини слова “ливець” (діал.) — сильний, рясний дощ; злива.
-
лигання
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (Хімія) Процес приєднання лігандів (нейтральних молекул або іонів) до центрального атома металу з утворенням координаційної сполуки (комплексу).
-
лигати
1. (спеціалізоване) З’єднувати, зв’язувати між собою літери в друкарській літері (лигатурі) або при рукописному письмі.
2. (переносне, заст., рідко) Міцно зв’язувати, об’єднувати в єдине ціле.
-
лигатися
1. (спеціально) У техніці — з’єднувати металеві деталі шляхом плавлення їхніх поверхонь з подальшим злиттям та охолодженням, зазвичай з використанням припою або легкоплавкого сполучного матеріалу.
2. (переносно, рідко) Тісно зв’язувати, об’єднувати в єдине ціле.
-
лигнути
1. Різко, з силою кинути, шпурнути щось важке або громіздке.
2. Швидко, різким рухом покласти або скинути щось, часто зі звуком.
3. Перен. Різко, недбало сказати, висловити думку.
-
лигнутися
лигнутися — рідковживане діалектне дієслово, що означає: злегка, поволі рухатися, ковзати, пересуватися (переважно про рідину).
-
лижа
1. Довга вузька пластина з дерева, пластику або металу, загнута спереду, призначена для пересування снігом, що кріпиться до взуття.
2. Окремий вид спортивного інвентарю для відповідного зимового виду спорту (наприклад, гірськолижного, бігового).
3. Рідкісне, застаріле позначення великої дерев’яної ложки або довгастого посуду для черпання.
-
лижва
1. Довга дерев’яна або металева балка, що служить опорою для чогось, наприклад, для крокв у даху, для полиць у шафі або для підвішування чого-небудь; перекладина, ригель.
2. Горизонтальна балка, що з’єднує верхні кінці двох стійок (у паркані, воріт, будівельних лісів тощо); поперечина.
3. У техніці — частина конструкції, що працює переважно на вигин, горизонтальний або похилий несучій елемент (наприклад, у мостах, кранах, бурових вишках).
4. У санному спорті — одна з двох довгих дерев’яних або пластикових полозів, що утворюють основу саней-бобів.