Значення
- (Фізика) –
Різко, з силою кинути, шпурнути щось важке або громіздке.
- (Лінгвістика) –
Швидко, різким рухом покласти або скинути щось, часто зі звуком.
- (Лінгвістика) –
Перен. Різко, недбало сказати, висловити думку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я лигну, ти лигнеш, він лигне, ми лигнемо, ви лигнете, вони лигнуть
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘лигнути’ в українській мові означає ‘ударити’. Його походження не зовсім ясне. Припускають зв’язок з праслов’янським коренем *leg-, від якого походять російські слова ‘лягаться’ (брикатися) та ‘ляжка’ (стегно). Можливо, воно споріднене з литовським ‘láigyti’ (пустувати, скакати від радості), ‘lingúoti’ (хитати, гойдати), латиським ‘līguôt’ (колихатися), давньоіндійським ‘réjati’ (тремтіти, скакати). Ці слова сходять до індоєвропейського кореня *leig-/loig- зі значенням ‘скакати, дрижати’. Також існує слово ‘лигун’ (підлабузник), яке, ймовірно, виникло в результаті видозміни слів ‘лизун’ та ‘підлиза’, зближених з ‘лигтися’ (заводити знайомство).