1. Рідкісне народне позначення блискавки — електричного розряду в атмосфері під час грози.
2. Власна назва (топонім): географічний об’єкт, зокрема річка в Україні (притока Стиру).
Категорія: Л
-
лискати
1. Швидко та різко рухати чимось, махати, помахувати (наприклад, хвостом, віями, палицею).
2. Миттєво з’являтися, виникати та зникати; блимати, мерехтіти (про світло, вогники).
3. Розмовне. Швидко бігти, рухатися; мчати.
-
лискатися
лискатися — блищати, сяяти, випромінювати яскраве світло; перелискуватися.
лискатися — перен. виділятися чимось яскравим, помітним, привертати увагу.
-
лискотіти
лискотіти — дієслово, що означає яскраво блищати, сяяти, випромінюючи сильне світло або відбиваючи його рівномірною, інтенсивною поверхнею; лисніти.
лискотіти — переносно: вирізнятися чимось яскравим, помітним, привертати увагу своєю виразністю або досконалістю (наприклад, про талант, розум).
-
лискучий
1. Який має сильний блиск, глянець; блискучий, сяючий.
2. Переносно: який привертає увагу своєю зовнішньою ефектністю, помпезністю, але часто без глибини змісту; показний, ефектний.
-
лиснитися
Відблискувати, відбивати світло, маючи гладку, блискучу поверхню.
Сяяти, випромінювати яскраве світло (переносно про очі, погляд).
-
лисніти
1. (про поверхню) Мати блиск, глянець, відбивати світло; блищати, сяяти.
2. (перен., розм.) Виділятися чимось показним, привертати увагу своєю пишністю, багатством або надмірною вишуканістю.
-
лиснітися
1. Виблискувати, відбивати світло гладкою поверхнею, мати лоск; блищати.
2. Виглядати показно пишно, розкішно; пишатися чимось, хизуватися.
-
лисніючий
1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова *лисніти*) такий, що блищить, сяє, випромінює яскраве світло; блискучий, сяючий.
2. (переносне значення) такий, що вражає своєю розкішшю, пишністю, чудовим виглядом; блискучий, пишний.
-
лиснути
1. (дієслово) Різко та швидко рухнути, впасти з висоти, з силою вдаритися об щось; гепнути.
2. (дієслово) Швидко побігти, кинутися кудись; ляснути.
3. (дієслово, розм.) Сильно вдарити когось або щось; ляпнути, ляснути.
4. (дієслово, розм.) Швидко випити (спиртне); ковтнути.