Словник Української
1. Власна назва, що походить від назви дерева липа, або пов’язана з ним, наприклад, у географічних назвах (Липова Балка, Липова Долина).
2. Те саме, що липовий (рідко вживана форма) — зроблений з дерева липи, стосовний до липи.
3. Переносно: фальшива, підроблена, ненадійна (розмовне, часто іронічне). Наприклад: липова довідка, липові документи.
Липовани — етнографічна група українців, що мешкає на території Румунії (переважно в повітах Сучава та Марамуреш), нащадки українських переселенців (лемків, гуцулів, буковинців), які втекли від релігійних переслідувань та соціального гноблення в Австро-Угорщині в XVII–XVIII століттях.
Липовани — загальна назва старообрядців (російської етнічної групи), що компактно проживають у Румунії, Молдові та Україні, нащадки прихильників старообрядництва, які втекли з Росії в XVII–XVIII століттях; також русини-старообрядці.
1. Мешканець або уродженець міста Липовець (Вінницька область, Україна).
2. Мешканець або уродженець будь-якого іншого населеного пункту з назвою Липова, Липовець, Липове тощо.
3. (Переносно) Людина, чиє життя, діяльність або творчість тісно пов’язані з Липовцем або Липовеччиною.
1. Жінка, яка належить до етноконфесійної групи старообрядців (липован), що компактно проживають переважно в дельті Дунаю на території Румунії та України.
2. Представниця старообрядницької громади, що історично походить з Росії, але зберегла свою віру та звичаї після переселення.
1. Який стосується липи, належить їй або виготовлений з дерева, квіток чи інших частин цієї рослини.
2. Який має колір, схожий на колір свіжого липового дерева (світло-жовтий з кремовим відтінком).
3. (перен., розм.) Фальшивий, підроблений, ненадійний або неякісний.
1. Стосунковий до селища міського типу Липова Долина, що розташоване в Сумській області України, або до Липоводолинського району цієї області.
2. Стосунковий до історичної місцевості Липова Долина на Черкащині, відомої завдяки Липоводолинському ретрансляційному центру.
1. Який має властивість прилипати, приставати до чогось; клейкий, в’язкий.
2. Переносно: нав’язливий, докучливий, такий, що постійно тримається біля когось.
3. Розм. Про погоду: вологий, сирий, з опадами, коли все навкруги стає мокрим і неприємним.
1. Властивість речовини прилипати до поверхні інших тіл; здатність бути липким, клейким.
2. Фізична величина, що характеризує здатність матеріалу до адгезії (прилипання) і вимірюється силою, необхідною для відриву одиниці площі контакту.
1. Розмовна назва застібки-блискавки, що складається з двох стрічок з мікроскопічними гачками та петельками, які щільно зчіплюються при притисканні; технічна застібка, текстильна застібка, застібка Velcro®.
2. Розмовна назва самоклейкої стрічки, паперу або плівки, що має липкий шар, зазвичай покритий захисною оболонкою.
3. Розмовне позначення рослини з липкими стеблами, квітками або насінням, наприклад, звичайної деревійки або інших видів, що мають таку властивість.
1. Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. Розмовна назва мешканців населеного пункту з назвою Липці або людей, які мають до нього стосунок.
3. Заст. Місяць липень (вживалося в народній мові).