1. Який має властивість прилипати, приставати до чогось; клейкий, в’язкий.
2. Переносно: нав’язливий, докучливий, такий, що постійно тримається біля когось.
3. Розм. Про погоду: вологий, сирий, з опадами, коли все навкруги стає мокрим і неприємним.
липучий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коні і козаки пливли у плинучому за водою вишневім цвіту, і той білий липучий цвіт набивався їм у ніздрі. Коні і козаки почали задихатися і топитись.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикментик () |