Словник Української
1. Пов’язаний з лібералізмом як політичною течією, що виступає за свободу особистості, громадянські права, обмеження втручання держави в економіку та суспільне життя, ринкову економіку та парламентський лад.
2. Який відзначається терпимістю, відсутністю обмежуючого формалізму, вільним ставленням до існуючих правил, звичаїв або переконань.
3. Застаріле: щедрий, великодушний, достатній у великій кількості.
1. Ідеологічна та політична орієнтація, що ґрунтується на принципах свободи особистості, громадянських прав, демократії, верховенства права та обмеженого втручання держави в економіку та приватне життя.
2. Риса характеру, що виражається у толерантності, відкритості до різних думок і поглядів, відсутності упередженості та догматизму, готовності до змін і реформ.
3. Застаріле: властивість щедрої, великодушної людини; м’якосердість, поблажливість.
1. У спосіб, властивий лібералізму; згідно з принципами лібералізму, що передбачають свободу особистості, громадянські права, рівність, обмеження втручання держави в економіку та приватне життя.
2. Терпимо, з розумінням; виявляючи широту поглядів, відсутність догматизму та повагу до чужої думки.
3. (У політиці, економіці) У напрямі зменшення державного регулювання, сприяння ринковим відносинам та приватній ініціативі.
4. (Застаріле) Щедро, не скупчачись; з великодушністю.
1. Пов’язаний з політичними, економічними та ідеологічними поглядами, що поєднують принципи лібералізму (наприклад, захист прав і свобод особистості, ринкову економіку, обмежену роль держави) з інтересами та цінностями буржуазії як соціального класу, що володіє капіталом і засобами виробництва.
2. Характерний для політичних рухів, партій, державних устроїв або суспільних груп, які відстоюють капіталістичну економічну систему та буржуазно-демократичні політичні інститути під прапором ліберальних ідей.
3. У марксистсько-ленінській та радянській термінології — що має негативне оцінне значення і вживається для позначення ідеології та практики, які, формально проголошуючи демократичні свободи, насправді захищають інтереси експлуататорського класу буржуазії та протистоять соціалістичним ідеалам.
1. Пов’язаний із ліберальною демократією як політичною системою, що поєднує принципи лібералізму (верховенство права, захист прав і свобод людини, ринкова економіка) з принципами демократії (народовладдя, виборність влади, політичний плюралізм).
2. Характерний для політичних партій, рухів або ідеології, що проголошують та поєднують ліберальні цінності в економічній та суспільній сфері з демократичними процедурами в політичній системі.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лишко” — тонка, невелика шкіра, шкура або шкіряний виріб.
2. (у переносному значенні) Про дуже худу, знесилену людину або тварину.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лишко” — тонка, довга паличка, якою підтримують сноп у жнивах або використовують у ткацтві для натягування ниток основи.
2. Рідкісне, переважно діалектне позначення тонкої, гнучкої палиці, лозини або схожого предмета.
Лишир — у західноукраїнських говірках (зокрема, на Гуцульщині) назва місцевості, де випасають худобу, гірської полонини або пасовища.
Лишир — у карпатських говірках назва великого лісового галявини, яка використовується як сінокіс або пасовище.
1. Позбавити когось, чогось чогось, відібрати, забрати.
2. Залишити, дати в розпорядження, передати у власність або на зберігання.
3. Перестати мати щось, втратити, позбутися.
4. (у пасивному стані, форма “лишитися”) Залишитися, опинитися в якомусь стані або місці.
1. Залишитися десь, перебувати на тому самому місці, не йти, не їхати звідти.
2. Продовжувати перебувати в якомусь стані, положенні, зберігати якісь властивості або почуття.
3. Бути в залишку після чогось, після використання, поділі тощо.
4. Оказатися внаслідок якихось обставин, подій у певному становищі, стані (часто важкому, скрутному).
5. Бути позбавленим когось, чогось, втратити когось, щось (частіше у пасивній формі “лишитися”).