Древослів

Словник Української Мови

лишир

[lɪʃɪr] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Географія) –

    Лишир — у західноукраїнських говірках (зокрема, на Гуцульщині) назва місцевості, де випасають худобу, гірської полонини або пасовища.

  2. (Географія) –

    Лишир — у карпатських говірках назва великого лісового галявини, яка використовується як сінокіс або пасовище.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лишир, р. лиширу, д. лиширові, з. лишир, о. лиширом, м. лиширі, к. лишире

Більше записів