Словник Української
1. Стосунковий до міста Лозова або Лозівського району Харківської області України; властивий їм, що походить з них.
2. Належний до Лозівської сотні, адміністративно-територіальної та військової одиниці Гетьманщини в XVII–XVIII століттях.
3. (У складі стійких назв) Стосунковий до підприємств, установ, організацій, розташованих у місті Лозова, наприклад: “Лозівський машинобудівний завод”, “Лозівський коледж Державного університету харчових технологій”.
Лозниця — рідка страва української кухні, холодний суп на основі квасу зі свіжих огірків, цибулі, кропу, іноді з додаванням вареного яйця, м’яса або риби.
Лозниця — застаріла назва для місця, де росте або збирається лоза; лозовик, лозняк.
Лозниця — діалектна назва посуду (кошика, кошеля) або візка, плетеного з лози.
1. Зарості лози, лозового чагарнику; місце, де росте лоза.
2. (у спеціальному вживанні) Сукупність лозових пагонів на корінні куща або дерева.
1. Зарості лози, місце, де густо росте лоза.
2. Рідкий чагарник, утворений різними видами верби (лози).
3. Збірна назва для видів верби, що мають форму невеликого куща або низькорослого дерева.
1. Який стосується лозняку (чагарникових заростей верби, лози) або складається з нього.
2. Який росте або мешкає у лозняку.
1. Рідкісне прізвище українського походження, можливо, пов’язане з діалектним словом “лоза”.
2. Уживається як складова частина складених слів або назв (наприклад, у топонімах), де вказує на зв’язок із лозою або верболозом.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села в Івано-Франківській області.
2. (розм.) Скорочене позначення локації (місця дії, розташування), що часто вживається в інтернет-спілкуванні, соціальних мережах, туризмі або в ігровій термінології.
1. Фахівець або компанія, що займається локалізацією програмного забезпечення, відеоігор, вебсайтів, мультимедійного контенту тощо — адаптацією продукту до мовних, культурних, правових та технічних особливостей певного регіону чи країни.
2. Інструмент, модуль або програмне забезпечення, призначене для технічної підтримки процесу локалізації (наприклад, для вилучення текстових рядків з коду, їх перекладу та інтеграції).
1. Стосовний до локалізації, тобто процесу адаптації продукту, програмного забезпечення, документації чи контенту до мовних, культурних, технічних та правових особливостей певної країни, регіону або аудиторії.
2. Призначений для здійснення локалізації або пов’язаний із нею (наприклад, про локалізаційні інструменти, локалізаційний процес, локалізаційний проект).
1. Пристосування продукту, програмного забезпечення, документації чи контенту до мовних, культурних, правових та технічних особливостей конкретної країни, регіону або аудиторії.
2. Визначення або обмеження місця перебування, поширення чого-небудь; прив’язка до певної території, місцевості.
3. У медицині та біології — обмеження патологічного процесу, інфекції, ураження певною ділянкою організму або тканини.
4. У військовій справі — виявлення та точне визначення місця розташування цілі, джерела сигналу тощо.