Древослів

Словник Української Мови

лозиняччя

[lozɪnjɑt͡ʃt͡ʃjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Місцевість, де росте лозина (верба, іва) або густі зарості лозини.

  2. (Ботаніка) –

    Збірно: густі зарості лозини, верболозу; місце, вкрите такими заростями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лозиняччя, р. лозиняччя, д. лозиняччю, з. лозиняччя, о. лозиняччям, м. лозиняччі, к. лозиняччя

Більше записів