Категорія: Л

  • ледерин

    1. Штучна шкіра на паперовій або тканинній основі, що використовується для палітурки книг, виготовлення невеликих гаманців, оббивки меблів тощо.

    2. (переносне значення) Про щось неправдиве, удаване, фальшиве, що лише зовні нагадує справжнє.

  • ледериновий

    1. Який виготовлений з ледерину — штучного матеріалу, що імітує шкіру.

    2. Який стосується ледерину або виготовлений з нього.

  • ледиця

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

    2. (заст.) Те саме, що льодовиця — велика маса льоду, що утворилася на земній поверхні в результаті нагромадження та перекристалізації снігу і повільно рухається під дією сили тяжіння; гірський льодовик.

  • леді

    1. Жінка аристократичного походження, що має дворянський титул (в Англії та інших країнах з британською системою титулів); також жінка з вищого світу, що відрізняється вишуканою поведінкою, високою культурою та вихованістю.

    2. Перен. Жінка або дівчина, яка вирізняється особливо добрими манерами, тактовністю, благородством у вчинках і ставленні до оточуючих.

    3. Уживається як звертання або ввічлива форма згадування про жінку (зазвичай у поєднанні з іменем або прізвищем).

  • ледівка

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно в західних регіонах України.

    2. (діал.) Назва невеликої річки або струмка, що тече з джерела-ледника або має дуже холодну, крижану воду.

    3. (заст.) Жіночий варіант прізвиська або прізвища, утвореного від слова «лід», що могло вказувати на суворість, холодність характеру або місце проживання біля льодових джерел.

  • ледь

    1. Насилу, з великими зусиллями; майже не.

    2. Тільки-но, щойно; у момент, безпосередньо після якоїсь дії.

    3. (У поєднанні з часткою “не”) Дуже мало, майже зовсім не; ледве.

    4. (У сполученні “ледь не”) Майже, мало не; за незначною мірою.

  • локатор

    1. Пристрій або система для виявлення, визначення місцезнаходження та відстеження об’єктів у просторі за допомогою радіохвиль, звукових хвиль, лазерного променя тощо (наприклад, радіолокатор, гідролокатор).

    2. Програмний модуль або компонент, який визначає місцезнаходження певних даних, ресурсів або об’єктів у комп’ютерній системі, мережі або програмному коді.

    3. У навігації та картографії — пристрій або програма для визначення географічних координат користувача (наприклад, GPS-локатор).

    4. У масовій культурі — вигаданий пристрій у фантастичних творах, призначений для пошуку та відстеження людей, істот або предметів.

  • локаторний

    1. Який стосується локатора (пристрою для виявлення, визначення місця розташування об’єктів) або пов’язаний з його дією.

    2. У геології: властивий локаторії, що містить локаторій (мінерал класу силікатів).

  • локаторник

    1. Рідкісний варіант назви пристрою для визначення місцезнаходження об’єктів, синонім до поширеніших “локатор”, “радар”.

    2. У професійній термінології (наприклад, у військовій справі, радіотехніці) — може вживатися для позначення оператора локаційної станції або спеціаліста, який працює з локатором.

  • локаут

    1. Тимчасова примусова зупинка роботи підприємства або закриття доступу до робочого місця, що ініціюється роботодавцем з метою тиску на працівників (наприклад, для придушення страйку або змушення їх прийняти невигідні умови праці).

    2. (переносно) Масове усунення, відсторонення кого-небудь від діяльності, виключення з колективу.