Категорія: Л

  • леєр

    1. Трос, канат або мотузка, натягнуті вздовж борту судна або на палубі, за які можна триматися для безпеки під час хитавиці або шторму.

    2. Місце, де натягнуто такий трос; поручні на судні.

    3. У цирковій справі — туго натягнутий трос (канат) для виконання акробатичних номерів, балансування (еквівалент більш вживаного терміна “канат”).

  • леєрдаммер

    1. (від нід. leerdammer) Напівтвердий сир з коров’ячого молока, вироблений у Нідерландах, з характерними невеликими дірками та ніжним, злегка солодкуватим смаком; різновид голандського сиру.

    2. (переносно) Про людину, яка поводиться незграбно, повільно або виглядає неуважною, натякаючи на стереотипний образ голландця-сировара.

  • леєрний

    1. Стосовний до леєра, призначений для нього (наприклад, леєрний трос, леєрне огородження).

    2. У морській термінології — такий, що розташований, проведений або закріплений уздовж борта судна (про трос, снасть тощо).

  • лежа

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області (Яворівський район) та у Хмельницькій області (Кам’янець-Подільський район).

    2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає у Львівській області.

  • лежак

    1. Розкладний або нерозкладний м’який меблевий виріб для лежання, переважно на відкритому повітрі (на пляжі, у саду тощо), часто з тканини або пластику на каркасі.

    2. Застаріле позначення ліжка, кушетки або тахти.

    3. Розмовне прізвисько ледачої, млявої людини, яка багато лежить.

  • лежаковий

    1. Прикметник до слова “лежак” у значенні “підвищена дерев’яна конструкція для відпочинку на пляжі”.

    2. Призначений для лежаків або пов’язаний з ними (наприклад, лежаковий матеріал, лежакове покриття).

  • лежандрівський

    1. Стосовний до французького математика Адрієна-Марі Лежандра (1752–1833), пов’язаний з його роботами або відкриттями, зокрема в галузях теорії чисел, математичного аналізу та небесної механіки.

    2. У математиці: що стосується поліномів Лежандра — класу ортогональних поліномів, які є розв’язками диференціального рівняння Лежандра і широко застосовуються в математичній фізиці, зокрема при розв’язанні рівнянь Лапласа в сферичних координатах.

    3. У математиці: що стосується символу Лежандра — позначення (a/p) в теорії чисел для квадратичних лишків за простим модулем p.

    4. У геометрії: що стосується перетворення Лежандра — операції, яка встановлює зв’язок між двома функціями за допомогою перетворення спряжених змінних, важливої в класичній механіці, термодинаміці та оптимізації.

  • лежаний

    1. Який довгий час лежав, перебував у стані спокою, без руху.

    2. Про хліб, фрукти, овочі тощо: який втратив свіжість, перші смакові якості від тривалого зберігання.

    3. Розм. Про людину: яка довго лежить, перебуває в ліжку через хворобу або лінощі.

  • лежанка

    1. Широкий виступ або лава біля печі, призначений для лежання та відпочинку, часто з дерев’яним настилом.

    2. Низька широка лава або настил для лежання, розташований у житлі, традиційно в українській хаті.

    3. Розм. Місце, де люблять або багато лежать (наприклад, про ліжко, диван або навіть про пляж).

  • лежання

    1. Стан за значенням дієслова лежати; перебування в горизонтальному положенні, часто тривале або вимушене.

    2. (мед.) Тривале перебування хворого в ліжку через стан здоров’я, що вимагає збереження лежачого положення (наприклад, після операції, при важких травмах).

    3. (с.г., техн.) Витримування, вилежування чогось протягом певного часу для набуття необхідних якостей (наприклад, лежання тіста, лежання вина, лежання деревини).

    4. (розм.) Тривале бездіяльне перебування деінде, часто з відтінком ліні.