Категорія: Л

Лейкопластир — медичний перев’язувальний засіб у вигляді стрічки або шматочка тканини, покритого з одного боку лікарським клеєм, що використовується для фіксації марлевих пов’язок на рані або захисту невеликих пошкоджень шкіри.

Лейкопластир — розмовна назва для будь-якого клейкого пластира, що застосовується в медицині та побуті.

1. Спеціальний санитарний потяг, призначений для евакуації поранених і хворих з прифронтової смуги під час військових дій, обладнаний для надання медичної допомоги та транспортування.

2. (У переносному значенні) Потяг, що використовується для масового вивезення людей із зони бойових дій, катастрофи чи надзвичайної ситуації.

Безбарвні клітини крові різної форми та будови, що виконують захисну функцію в організмі, поглинаючи та знешкоджуючи чужорідні частинки, бактерії та відмерлі клітини; білі кров’яні тільця.

Процес утворення та розвитку лейкоцитів (білих кров’яних клітин) у кровотворних органах.

Лейкоцитодіерез — медичний термін, що позначає процес видалення лейкоцитів (білих кров’яних клітин) з крові або її компонентів за допомогою спеціального апаратного методу (наприклад, центрифугування або фільтрації), що застосовується з лікувальною або дослідницькою метою.

Лейкоцитоз — це патологічний стан, що характеризується підвищеним вмістом лейкоцитів (білих кров’яних клітин) у периферичній крові за межами фізіологічної норми.

Лейкоцитоз — це лабораторний показник (симптом), який свідчить про наявність у організмі запального, інфекційного, імунного або іншого патологічного процесу, а також може бути реакцією на сильний стрес, фізичне навантаження або прийом деяких лікарських препаратів.

лейкоцитоліз — руйнування, розпад лейкоцитів (білих кров’яних клітин) в організмі.

Лейкоцитопенія — це стан, кількісне зниження вмісту лейкоцитів (білих клітин крові) у периферичній крові нижче норми (зазвичай менше 4,0×10⁹/л), що може бути симптомом різних захворювань або наслідком дії певних факторів.