Значення
- (Біологія) –
Безбарвні клітини крові тварин і людини, що здатні до активного руху та захоплюють і перетравлюють чужорідні частинки, зокрема мікроорганізми; білі кров’яні тільця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лейкоцит, р. лейкоцита, д. лейкоцитові, з. лейкоцит, о. лейкоцитом, м. лейкоциті, к. лейкоците
Походження слова (Етимологія)
Слово «лейкоцит» походить від грецьких слів λευκός (leukos) — «білий» та κύτος (kytos) — «клітина», тобто буквально «біла клітина». Цей термін був утворений у XIX столітті для позначення білих кров’яних тілець, які відіграють важливу роль в імунній системі організму. В українській мові слово закріпилося через західноєвропейські мови, зокрема через німецьку чи французьку, як це часто буває з науковою лексикою.