Категорія: Л

  • лог

    1. Глибока, зазвичай поросла рослинністю балка або яруг; заглибина в землі, що утворює природне сховище.

    2. У комп’ютерній термінології — файл або запис, що автоматично фіксує (протоколює) події, дії або зміни в системі для подальшого аналізу.

    3. Застаріле позначення великого колоди або цільного стовбура дерева.

  • логагнозія

    Логагнозія — у медицині та психології: порушення здатності розуміти мову (як усну, так і письмову) внаслідок ураження певних ділянок кори головного мозку, при цьому фізичний слух та зір залишаються непорушеними.

  • логаед

    Логаед — у давньогрецькій метриці: віршовий розмір, утворений поєднанням довгих і коротких складів, що характеризується зміною хорея (— U) та ямба (U —) у межах одного рядка.

    Логаед — у сучасному віршуванні: складникова стопа або поєднання стоп, що повторюється у вірші, утворене комбінацією дво- та трискладових метрів (наприклад, поєднання хорея та дактиля).

  • логаеди

    Логаеди — власна назва українського видавництва, заснованого у 2018 році у Львові, що спеціалізується на виданні сучасної української та перекладної художньої літератури, нон-фікшн, а також дитячих книжок.

    Логаеди — власна назва однойменного книжкового магазину-кав’ярні у Львові, що є партнерським проєктом однойменного видавництва та функціонує як культурний хаб.

  • логаза

    Логаза — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

  • логамнезія

    Логамнезія — у психології та психіатрії: порушення пам’яті, при якому людина забуває окремі слова або не може підібрати потрібне слово для позначення знайомих предметів чи понять.

    Логамнезія — у медицині: симптом, що характеризується втратою здатності згадувати конкретні слова або назви, часто спостерігається при деяких неврологічних захворюваннях, афазії або внаслідок черепно-мозкової травми.

  • логарифм

    Математична функція, обернена до показникової, що визначає показник степеня, до якого потрібно піднести задану основу, щоб отримати задане число; саме значення цього показника.

  • логарифміка

    1. Розділ математики, що вивчає властивості та застосування логарифмів, логарифмічних функцій і логарифмічних рівнянь.

    2. Назва навчального курсу або підручника, присвяченого вивченню логарифмів.

  • логарифмічний

    1. Стосовний до логарифма, пов’язаний з логарифмами; такий, що описується або виражається за допомогою логарифмів.

    2. Маючий вигляд логарифмічної кривої або функції; такий, що змінюється за логарифмічним законом.

  • логарифмічно

    1. Прислівник до прикметника “логарифмічний”; у спосіб, властивий логарифмам, пов’язаний з логарифмуванням або логарифмічною функцією.

    2. (У математиці, техніці) Так, що описується логарифмічною функцією або змінюється пропорційно логарифму аргументу (наприклад, логарифмічно спадна залежність).

    3. (Перен.) З дуже повільним, знехтування малим темпом зростання або спадання, подібним до росту логарифмічної функції.