Категорія: Л

  • лізиво

    1. Рідка суміш для очищення, відбілювання або дезінфекції, що застосовується в побуті та промисловості.

    2. (у хімії та техніці) Розчин лугів або кислот для видалення забруднень, оксидних плівок з поверхні металів, миття посуду тощо.

  • лізигенний

    1. (біол.) Пов’язаний з лізигенезом — процесом утворення порожнин у рослинних тканинах внаслідок розчинення (лізису) клітин.

    2. (біол.) Такий, що утворюється або функціонує внаслідок розпаду клітин.

  • лізикарпій

    Лізикарпій — тип плоду у рослин, що є сухою коробочкою, яка розкривається гніздами або отворами, а не стулками чи тріщинами.

    Лізикарпій — рідкісний ботанічний термін, що може вживатися для позначення конкретного виду плоду з верхньою зав’яззю, утвореного зі зрощення двох або більше плодолистків, насіння якого вільне.

  • лізикарпний

    1. (у ботаніці) такий, що має лізикарпний гінецей — тип зав’язі, у якому плодолистки зростаються лише краями, утворюючи одногнізду зав’язь з центральним стовпчиком, а насіння розташовується на внутрішніх кутах плодолистків.

    2. (у ботаніці) такий, що стосується або характеризується лізикарпією — особливістю будови гінецею, коли стовпчики плодолистків залишаються вільними, а їхні зав’язі зростаються.

  • лізиметр

    Прилад для вимірювання кількості води, що просочується через ґрунт, а також кількості розчинених речовин, які вимиваються з ґрунту (лівіату).

    Спеціальна установка (часто циліндрична ємність, заповнена ґрунтом) для дослідження процесів просочування води, вимивання (легажу) хімічних сполук із ґрунтового профілю та визначення водного балансу.

  • лізин

    1. Органічна сполука, α,ε-діамінокапронова кислота — незамінна амінокислота, що входить до складу білків усіх живих організмів, необхідна для росту, відновлення тканин та синтезу антитіл, гормонів і ферментів.

    2. Антибіотик поліпептидної природи, отриманий із бактерії *Streptomyces lydicus*, що має протигрибкову дію і застосовується в сільському господарстві як біофунгіцид.

  • лізинг

    1. Довгострокова оренда майна (устаткування, транспорту, нерухомості тощо) з подальшим правом його викупу орендарем за залишковою вартістю після закінчення строку договору.

    2. Фінансова операція або форма кредитування, що полягає у наданні однією стороною (лізингодавцем) другій стороні (лізингоотримувачу) майна в тимчасове володіння та користування за плату.

    3. Спеціалізована господарська діяльність компаній (лізингових компаній), спрямована на придбання майна та його подальшу передачу в лізинг.

  • лізинговий

    1. Стосується лізингу — фінансової операції, коли одна сторона (лізингодавець) передає іншій стороні (лізингодержувачеві) майно у довгострокове користування за плату з правом або без права подальшого викупу.

    2. Пов’язаний з діяльністю лізингових компаній або укладеним лізинговим договором (наприклад, лізинговий платіж, лізинговий автомобіль).

  • лізингодавач

    Особа (юридична або фізична), яка на підставі договору фінансового лізингу передає лізингоодержувачу майно у володіння та користування на визначений строк за плату.

  • лізингодавець

    Особа (юридична або фізична), яка на підставі договору фінансового лізингу передає лізингоодержувачу майно у володіння та користування на визначений строк за плату.