лізикарпний

Значення

1. (Ботаніка) –

   (у ботаніці) такий, що має лізикарпний гінецей — тип зав’язі, у якому плодолистки зростаються лише краями, утворюючи одногнізду зав’язь з центральним стовпчиком, а насіння розташовується на внутрішніх кутах плодолистків.

2. (Ботаніка) –

   (у ботаніці) такий, що стосується або характеризується лізикарпією — особливістю будови гінецею, коли стовпчики плодолистків залишаються вільними, а їхні зав’язі зростаються.

Правопис та відмінювання