Категорія: Л

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “ластівка” — маленька ластівка.

2. (переносно) Про людину, зовнішність або рухи якої нагадують ластівку (часто про струнку, легку дівчину або жінку).

1. Зменшувально-пестлива форма від “ластівка” — невеликий перелітний птах родини ластівкових з довгими гострими крилами, вильчастим хвостом і коротким дзьобом, що живиться комахами, яких ловить у польоті.

2. (переносне значення) Про людину, зокрема жінку або дитину, яка вирізняється легкістю, грацією рухів або тендітною статурою.

3. (у спеціальній термінології) Назва кількох видів рослин, зокрема, народна назва рослини “ластовинець” (Chelidonium majus) або “розхідника” (Polygonum).

4. (в анатомії, заст.) Частина тіла, що нагадує форму крила птаха; іноді — лопатка.

1. Рід рослин родини барвінкових (Vincetoxicum), що включає багаторічні трав’янисті ліани або напівчагарники з супротивними листками та характерними, часто дрібними, зірочкуватими квітками; у широкому вжитку — народна назва для видів цього роду, зокрема ластовеня звичайного (Vincetoxicum hirundinaria).

2. Народна назва деяких інших витких або чіпких рослин, наприклад, цинуту (Cynanchum) або навіть окремих видів плющу (Hedera).

1. Рідкісне діалектне слово, яким у деяких регіонах України називають дитину, що пізно починає ходити.

2. У переносному значенні — неповоротка, млява, повільна у рухах або діях людина (зазвичай з відтінком несхвалення або жарту).

1. Ластовенятко — зменшувально-пестливе слово для позначення дитини, яка ще повзає навколо матері, немов пташеня ластівки в гнізді; мала, немічна дитина.

2. Ластовенятко — власна назва, ім’я персонажа з народних казок, часто втілення доброти, беззахисності або сиротинства.

1. У римській міфології — назва племені велетнів, які жили в області Лаціум, вважалися первісними мешканцями Італії та були переможені Енеєм.

2. У поетичній мові — вживається як символ або образ могутніх, примітивних істот або величезних людей.

1. Власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Рівненській області, Костопільському районі.

2. Технічний термін у нафтогазовій промисловості для позначення методу дослідження свердловин, при якому спеціальний прилад (лапінгер) спускається на тросі для вимірювання параметрів стовпа рідини, тиску, температури тощо.

Спеціалізований верстат для фінішної обробки (притирання) плоских та циліндричних поверхонь деталей (наприклад, підшипників, поршневих кілець) методом лапінгу — взаємного притирання поверхонь з абразивною пастою.