Категорія: К

Кріоекстрактор — медичний пристрій для видалення кришталика ока при катаракті шляхом його приморожування до охолодженого металевого наконечника.

Кріодеструкція — медична процедура, метод локального руйнування патологічно змінених тканин організму шляхом глибокого заморожування (зазвичай рідким азотом) з наступним некрозом і відторгненням ураженої ділянки.

Кріодеструктор — медичний прилад для локального знищення патологічних тканин шляхом глибокого заморожування (кріодеструкції), зазвичай з використанням рідкого азоту або іншого криоагенту.

Кріодеструктор — спеціалізована установка або апарат у технологічних процесах для руйнування матеріалів або структур методом контрольованого низькотемпературного впливу.

Кріогідрат — тверда кристалічна сполука, що утворюється при охолодженні водних розчинів солей, кислот або лугів до певної температури (точки евтектики) і складається з льоду та розчиненої речовини.

Кріогідрат — у техніці низьких температур: суміш льоду з різними солями, що має температуру плавлення нижчу за 0 °C, яка використовується як холодоагент.

Галузь геології, що вивчає будову, склад, властивості, походження та розвиток мерзлих гірських порід і надмерзлотних вод, а також геологічні процеси та явища, пов’язані з їх промерзанням і відтаванням.

1. Розділ фізики та техніки, що вивчає процеси, явища та методи отримання, зберігання та використання наднизьких температур (зазвичай нижче -150 °C).

2. Сукупність технологій і методів, заснованих на використанні наднизьких температур у промисловості, медицині, біології та інших галузях.

1. Розділ фізики та техніки, що вивчає та використовує методи отримання, підтримки та застосування дуже низьких температур (нижче приблизно −150 °C або 123 K).

2. Технології та галузь промисловості, пов’язані з виробництвом, зберіганням та використанням кріогенних рідин (наприклад, рідкого азоту, гелію).

Властивість речовини або матеріалу перебувати в наднизькотемпературному (кріогенному) стані, зберігаючи при цьому свої структурні та функціональні характеристики.

Ступінь придатності технічних систем, конструкцій чи матеріалів для ефективної та безпечної роботи в умовах кріогенних температур (зазвичай нижче -150 °C).