Значення
- (Фізика) –
Властивість речовини або матеріалу перебувати в наднизькотемпературному (кріогенному) стані, зберігаючи при цьому свої структурні та функціональні характеристики.
- (Техніка) –
Ступінь придатності технічних систем, конструкцій чи матеріалів для ефективної та безпечної роботи в умовах кріогенних температур (зазвичай нижче -150 °C).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кріогенність, р. кріогенності, д. кріогенності, з. кріогенність, о. кріогенністю, м. кріогенності, к. кріогенносте