Категорія: К

  • кабалити

    1. (заст.) Укладати кабалу, договір про залежність, боргове зобов’язання або продаж себе в рабство; підписувати кабальну грамоту.

    2. (перен.) Підкоряти, робити залежним, позбавляти волі; обтяжувати важкими умовами.

  • кабалета

    Кабалета — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Болградському районі (сучасна адміністративно-територіальна одиниця може змінюватися).

    Кабалета — власна назва невеликої річки в Одеській області, притоки річки Кагач.

  • кабаларій

    Кабаларій — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі (сучасна адміністративна одиниця — Білгород-Дністровська міська громада).

  • кабала

    1. (історичне) Письмовий борговий документ у Русі та Великому князівстві Литовському, що зобов’язував боржника відпрацювати борг або виконувати певні повинності на користь кредитора.

    2. (переносне) Гнітюча залежність, поневолення, рабство; важке ярмо.

    3. (релігійне) В юдаїзмі — містично-філософське вчення, що пояснює таємний зміст Тори та інших священних текстів, а також сукупність езотеричних практик на основі цього вчення (Кабала).

  • кабаковий

    1. Стосовний до Кабака, пов’язаний із ним (наприклад, про територію, населення, історичні події).

    2. Стосовний до кабака (застаріла назва питного закладу), що стосується кабака, властивий йому.

  • кабака

    1. (діал.) Те саме, що кабачок — однорічна трав’яниста рослина родини гарбузових з плодами видовженої форми, що вживаються в їжу.

    2. (діал., заст.) Гарбуз.

    3. (перен., розм., зневажл.) Про повну, незграбну або необізнану людину.

  • кабак

    1. Застаріла назва шинку, корчми або пивниці, де продавали та вживали спиртні напої.

    2. Розмовна назва закладу громадського харчування (їдальні, ресторану), що часто вживається з відтінком нехтування або жартома.

    3. Ботанічна назва (Cucurbita) однорічної овочевої рослини з родини гарбузових, що має стелячіся пагони та дає великі пліди; гарбуз звичайний.

  • каатинга

    Каатинга — тип сухого тропічного лісу в Бразилії, що характеризується рідколіссям з колючими чагарниками, кактусами та сукулентами, пристосованими до посушливого клімату з нерегулярними опадами.

    Каатинга — біом або екорегіон на північному сході Бразилії, що займає значну частину території та є одним з основних видів рослинності цього регіону, відомого своєю біорізноманітністю та ендемічними видами.

  • каапое

    Каапое — власна назва селища в Південно-Африканській Республіці, розташованого в провінції Мпумаланга.

    Каапое — власна назва річки в Південно-Африканській Республіці, притоки річки Крокодайл, що протікає через провінцію Мпумаланга.

  • кааба

    1. Священна споруда у формі куба в центрі мечеті Аль-Масджид аль-Харам у місті Мека (Саудівська Аравія), головна святиня ісламу, до якої мусульмани звертаються під час молитви (кібла) і навколо якої здійснюють обхід (таваф) під час паломництва (хаджу).

    2. У доісламські часи — язичницьке святиле, що містило безліч ідолів, перетворене згодом на центр мусульманського поклоніння; також називається “аль-Кааба” (араб. “куб”).