Категорія: К

  • кабарга

    1. Кабарга — невелика оленеподібна тварина родини кабаргових, що мешкає в гірських лісах Азії, відрізняється відсутністю рогів у самців, але має довгі ікла та мускусну залозу.

    2. Кабарга — рід ссавців із родини кабаргових, до якого належить вид кабарга сибірська.

    3. Кабарга — цінна мускусна речовина, яку добувають із залози самця кабарги, що використовується у парфумерії та традиційній медицині.

  • кабанячий

    1. Який стосується кабана (свині) або походить від нього.

    2. Який має властивості, схожі на кабанячі; грубий, неотесаний.

    3. Призначений для кабанів, виготовлений зі шкури кабана.

  • кабанятина

    1. М’ясо кабана, що використовується як їжа.

    2. (переносне значення, розм.) Про щось грубе, неотесане, невдале або про поведінку, схожу на кабанячу.

  • кабанюга

    1. Великий, сильний кабан (самець дикого свиня), часто з наголосом на його значних розмірах або хижому вигляді.

    2. Переносно: про грубу, неотесану, агресивну людину (зазвичай чоловіка).

  • кабанчик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кабан”: молодий кабан, порося дикого кабана.

    2. Розмовна назва для свині, поросяти, особливо товстого або грубого вигляду.

    3. Технічний термін: невелика прямокутна керамічна або гіпсова плитка для облицювання стін, часто з рельєфним малюнком.

    4. Розмовна назва ручного штукатурного інструменту (тертки) з сіткою для затирання поверхні.

    5. Жаргонна назва автомобіля марки “Volkswagen” перших моделей через характерну округлу форму.

  • кабанча

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кабан” — молодий кабан, порося дикого кабана.

    2. Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що може вживатися стосовно людини з певними характеристиками (наприклад, сили або впертості), за аналогією з твариною.

  • кабанос

    1. Сорт твердої ковбаси зі свинини, зазвичай з додаванням спецій (переважно часнику та перцю), що має характерний пряний смак і аромат; також окрема ковбаска такого сорту.

    2. Рідкісне прізвище українського походження.

  • кабанницький

    1. Стосовний до села Кабанники (Кабанницьке) у Вінницькій області України, пов’язаний з ним.

    2. Стосовний до історичної місцевості Кабанницьке у Києві, розташованої на Подолі, пов’язаний з нею.

  • кабанник

    1. Рідкісна порода домашніх свиней, що виводиться шляхом схрещування свійської свині з диким кабаном для отримання стійких та витривалих гібридів.

    2. Мисливський термін для позначення самця дикого кабана, переважно дорослого та сильного.

    3. Розмовна назва для великої, потужної або агресивної свійської свині, зазвичай плідника.

  • кабанкуватий

    Який має зовнішність, схожу на кабана (зазвичай про людину з товстим, округлим носом).