Категорія: К

1. Музичний духовий інструмент типу флейти, поширений у народів Балкан, Близького Сходу та Кавказу, зазвичай дерев’яний, з прямим стволом із 6-8 ігровими отворами.

2. Власна назва села в Україні, зокрема села у Вінницькій області.

Кавакінью — власна назва міста в Канаді, розташованого в провінції Онтаріо на північному березі озера Верхнє, відомого як важливий транспортний вузол та центр гірничодобувної промисловості.

Каваку — традиційна японська поетична форма, короткий вірш із трьох рядків, що складається зазвичай з 17 складів (розподіл 5-7-5).

Каваку — власна назва конкретного вірша, створеного в цій формі, або ж загальна назва для всієї жанрової групи подібних творів.

1. Напій, який готують шляхом заварювання меленого насіння (зерен) кавового дерева.

2. Зерна кавового дерева, які після обсмажування та помелу використовують для приготування напою.

3. Кавове дерево (родини маренових), що росте в тропічних країнах і дає ці зерна.

4. Прийом їжі, під час якого п’ють каву (наприклад, запросити на каву).

5. Заварена кава як порція (наприклад, одна кава, дві кави).

Заклад громадського харчування, де переважно подають каву, чай, кондитерські вироби та інші напої, часто призначений для відпочинку та неформального спілкування.

Приміщення або частина закладу (наприклад, у ресторані, готелі), спеціально облаштовані для приготування та подачі кави.

1. Власна назва кав’ярні, закладу громадського харчування, де подають каву та інші напої, часто з культурним або літературним контекстом (наприклад, відома львівська кав’ярня початку XX століття).

2. Рідкісне позначення власника або орендаря кав’ярні; кав’яр.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. (рідко) Той, хто вирощує каву або торгує нею; кавовий плантатор або купець.

1. Скорочене позначення канадського долара (від англ. Canadian dollar), офіційної валюти Канади, що використовується в міжнародних фінансових операціях та на валютних ринках.

2. Код валюти за міжнародним стандартом ISO 4217, що складається з трьох літер: “CAD”.

Кабіри — у давньогрецькій міфології: божества, що вшановувалися на островах Егейського моря, особливо на Лемносі та Самофракії, як покровителі мореплавства, родючості та захисники від небезпек.

Кабіри — у давній філософії та релігійних вченнях: група божеств або деміургів, що асоціювалися з таємними культами, містеріями та космогонічними уявленнями.

Кабіри — у сучасному вжитку (переносно): таємничі, маловідомі або шановані в певному колі особи, сили або явища.