Словник Української
1. Назва річки в південно-східній Європі, лівої притоки Дунаю, що протікає територією Молдови та України (Одеська область).
2. Назва міста в Молдові, розташованого на річці Кагул.
3. Історична назва битви 21 липня (1 серпня) 1770 року біля цієї річки, в якій російська армія під командуванням П. Румянцева перемогла війська Османської імперії.
Кагоу Хозе (справжнє ім’я — Хосе Марія Кастро Мадріс) — костариканський політик, державний діяч та дипломат, який обіймав посаду президента Коста-Рики у 1847–1849 та 1866–1868 роках, відомий своїм внеском у розвиток освіти та інфраструктури країни.
У сучасному українському інтернет-середовищі (зокрема, в соціальних мережах та мемах) — іронічне або гуморове позначення будь-якої особливої, часто вигаданої, особистості, експерта або авторитета, чиєю цитатою намагаються надати ваги будь-якій, навіть абсурдній, думці чи твердженню.
1. Солодке червоне вино, зазвичай міцне, що виробляється з винограду спеціальних сортів шляхом особливої технології з нагріванням бродячого сусла; традиційно використовується в християнському обряді причастя.
2. Місто в Росії, адміністративний центр Кагорського району Республіки Татарстан.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кагло” — невеликий, часто закруглений камінець або галька, що використовується в дитячих іграх або як декоративний елемент.
2. (переносно, розм.) Ласкаве звертання до дитини або молодої дівчини, що підкреслює її миловидність, граційність або невеликий зріст.
Каглянковий (прикметник) — стосовний до Каглянки, пов’язаний з нею. Наприклад: каглянкові традиції, каглянковий діалект.
Каглянка — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
Кагла — власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Донця, що протікає територією Ізюмського району Харківської області.
Кагла — власна назва села в Україні, розташованого в Ізюмському районі Харківської області на однойменній річці.
1. (діал.) Збиратися, скупчуватися у великій кількості (про людей або тварин).
2. (перен., діал.) Нагромаджуватися, накопичуватися (про предмети або явища).
1. Складати, накопичувати щось у великій кількості, збирати у купу (кагат), особливо про сипкі матеріали (наприклад, зерно, буряки, торф).
2. У техніці та промисловості: складати, штабелювати матеріали (руду, деревину, будівельні конструкції) у певному порядку для зберігання або подальшої переробки.
3. Переносно: накопичувати, збирати у великій кількості (часто абстрактні поняття: знання, факти, проблеми).
Кагатування — утворення кагатів (великих куп, насипів) сипучих матеріалів, зокрема зерна, буряків, руди, торфу, снігу тощо, для зберігання або тимчасового складування.
Кагатування — процес складання, навантаження та формування кагату чого-небудь.