Категорія: К

Крішнаїт — послідовник релігійного вчення кришнаїзму (міжнародного товариства свідомості Крішни), яке базується на індуїстських священних текстах, зокрема «Бгаґавад-ґіті», та проповідує поклоніння богу Крішні як верховній особистості Бога.

Крішнаїт — рідкісний мінерал, водний фосфат кальцію та стронцію (Ca,Sr)₅(PO₄)₃(OH), що зустрічається в деяких гідротермальних родовищах; названий на честь російського мінералога П. В. Крішнамурті.

Крішнаїзм — релігійно-філософська течія, що виникла в Індії та базується на поклонінні божеству Крішні як верховній особистісній формі Бога; є частиною вайшнавізму (вішнуїзму) та включає практики бгакті-йоги, співи мантр (насамперед маха-мантри «Харе Крішна»), вивчення священних текстів (наприклад, «Бгаґавад-ґіти»).

Крішнаїзм — сучасна міжнародна релігійна організація (Міжнародне товариство свідомості Крішни — ІСККОН), заснована у 1966 році Бгактіведантою Свамі Прабгупадою, яка поширює вчення та практики крішнаїзму поза межами Індії.

Крішна — власна назва однієї з найшанованіших та найпопулярніших форм Бога в індуїзмі, вважається восьмою аватарою (втіленням) бога Вішну, а в деяких традиціях — верховною божественною особистістю.

Крішна — центральний персонаж давньоіндійського епосу «Махабхарата», герой-воїн, візничий Арджуни та автор філософського вчення «Бгаґавад-ґіта».

Крішна — в індуїстській міфології та релігійній практиці: божество, що часто зображується як пастушок (Ґопала), флейтист, що привертає своєю грою гопі (пастушок), символ божественної любові та радості.

1. Невеликий ссавець родини кротових із видовженим тілом, вкритим густим оксамитовим хутром, з вузькою мордочкою та слабким зором, що мешкає під землею, де риє складні системи ходів і живиться безхребетними.

2. Переносно: про людину, яка працює потай, непомітно для оточення, або про того, хто веде замкнутий, самітницький спосіб життя.

3. У техніці: інструмент для ручного свердління або пробивання отворів у ґрунті, металу тощо.

Крісло-ліжко — це різновид м’яких меблів, крісло, яке за допомогою спеціального механізму трансформується в ліжко.

Крісло-гойдалка — м’яке крісло, підвішене на рамі або стелі, здатне гойдатися вперед-назад або в різні боки, призначене для відпочинку та розслаблення.

Крісло-бержер — тип глибокого, затишного крісла з високою спинкою, м’якими оббитими боками (часто крилатими) та м’якою сидільною подушкоою, що виник у Франції XVIII століття в період рококо; характерною рисою є відсутність відкритих дерев’яних деталей каркаса, який повністю захований під оббивкою.

Крісло-бержер — у сучасному інтер’єрі — м’яке крісло з глибоким сидінням, високою закритою спинкою та характерними бічними валиками або “крилами”, призначене для максимального розслаблення та відпочинку.

1. М’який меблевий виріб для сидіння однієї особи зі спинкою, підлокітниками та, часто, з можливістю регулювання положення.

2. Посада, звання професора в університеті або вищому навчальному закладі, а також кафедра, якою він керує (зазвичай у словосполученнях: отримати, зайняти крісло).

3. У переносному значенні — посада, місце в якому-небудь виборному органі (зазвичай у словосполученнях: депутатське, парламентське крісло).

1. Зменшувально-пестливе від слова “крісло”: невелике, зручне або гарне крісло.

2. Власна назва (топонім): село в Україні, у складі Білоцерківського району Київської області.