1. (заст.) Поводитися як жид (уживатися в значенні “єврей”), наслідувати звичаї чи поведінку, характерні для євреїв.
2. (перен., заст., зневажл.) Скупитися, бути надмірно ощадливим, корисливим; виявляти скупість, дріб’язкову розрахунливість.
Категорія: Ж
-
жидувати
1. (заст.) Дотримуватися юдейської віри, сповідувати юдаїзм; жити за звичаями та релігійними нормами юдеїв.
2. (перен., заст.) Бути надмірно ощадливим, скупим; діяти або поводитися так, як стереотипно асоціюється зі скупістю.
-
жидочок
1. Зменшувально-пестливе від слова “жид” — історична назва єврея в українській мові, що вживалася до середини XX століття, а нині вважається застарілою та образливою.
2. (у фольклорі, етнографії) Назва обрядового хлібця, коржика або печива у формі людини, яке випікалося на певні свята (наприклад, на Різдво) в деяких регіонах України.
-
жидолюбець
1. (застаріле, історичне) Той, хто сповідує та пропагує ідею політичної рівноправності євреїв, виступає за надання їм громадянських прав; прихильник емансипації єврейського народу.
2. (застаріле, переважно іронічне або зневажливе) Той, хто надмірно прихильно або пристрасно ставиться до євреїв, їх культури чи інтересів.
-
жидок
1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «жид», що вживалася в українській мові до середини XX століття для позначення єврея, але в сучасній мові майже не використовується через набутий зневажливий відтінок.
2. (діал., заст.) Назва грибка-паразита рослин роду Ustilago, що вражає злаки (наприклад, жито), утворюючи чорну масу замість зерна; також — сама ця чорна маса (споринья).
-
жидовітися
1. (заст.) Набувати рис, властивих євреям; поводитися на зразок євреїв.
2. (перен., заст.) Ставати скупим, корисливим; скнаритися.
-
жидовіти
1. (заст.) Набувати характерних рис, властивих євреям; ставати схожим на єврея за зовнішністю, поведінкою або світоглядом.
2. (перен., заст., зневажл.) Діяти або мислити корисливо, скупо; проявляти скупість, користолюбство.
-
жидовина
1. (заст., рідк.) Збільшена форма від “жид” — єврей, представник єврейського народу; може вживатися з відтінком грубуватості або зневаги.
2. (перен., заст., зневажл.) Про скупого, жадібну людину, яка прагне наживи.
-
жидовин
1. (істор.) Представник єврейського народу; єврей (уживалося в українській мові до середини XX століття без негативного відтінку, згодом вийшло з активного вжитку).
2. (заст., перев. у фольклорі, літ.) Вживається як синонім до слова “єврей” в історичних, фольклорних текстах або художніх творах для передачі колориту певної епохи.
-
жидик
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “жид”, що вживалася в українській мові історично для позначення єврея, але в сучасній мові є застарілою та вважається образливою.
2. (діал., заст.) Маленький, невеликий за розмірами предмет, часто циліндричної форми (наприклад, короткий олівець, дерев’яний чопик).