жидовин
[ʒɪdoʋɪn] Прикметник
Буква:Ж
Значення
- (Історія) –
(істор.) Представник єврейського народу; єврей (уживалося в українській мові до середини XX століття без негативного відтінку, згодом вийшло з активного вжитку).
- (Історія) –
(заст., перев. у фольклорі, літ.) Вживається як синонім до слова “єврей” в історичних, фольклорних текстах або художніх творах для передачі колориту певної епохи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жидовин, р. жидовиного, д. жидовиному, з. жидовиного, о. жидовиним, м. жидовинім